Олексій Уланов

Фотографія Олексій Уланов (photo Aleksey Ulanov)

Aleksey Ulanov

  • День народження: 28.03.1909 року
  • Вік: 91 рік
  • Дата смерті: 18.10.2000 року
  • Громадянство: Росія

Біографія

Олексій Ілліч Уланов (28 березня 1909 — 18 жовтня 2000) — поет, фольклорист.

Народився в улусі Укыр Идинского відомства Балаганского повіту Іркутської губернії в родині купця другої гільдії.

Працював землекопом, статистом, робочим, обліковцем, бетонником, гірником, склодувом, на лісосплаві, будівельником на Алданских золотих копальнях, на Іркутськом шкіряному заводі, в Примор’ї, Красноярському краї, на Уралі. У 1931 році працював на будівництві готелю «Москва». У 1931 році вірш Уланова вперше було надруковано в газеті «Палац Рад».

У 1933 році був запрошений БурЦИКом в Улан-Уде для участі у створенні Спілки письменників Бурятії. Працював оргсекретарем Спілки письменників Бурятії, а потім літконсультантом. У 1933 році був прийнятий в члени Союзу письменників СРСР. У 1936 році видається перший поетичний збірник Уланова «Заглик».

У 1940 році Уланов закінчив Московський обласний педагогічний інститут ім. Н. К. Крупської. Після закінчення інституту викладав у школах Улан-Уде і Бурятії, працював науковим співробітником Бурят-Монгольської науково-дослідного інституту культури.

У 1941 році виходить друга поетична збірка Уланова «Вірші». Уланов перекладає на російську мову вірші X. Намсараева, Б. Абидуева, Д. Дашинимаева, Ж. Балданжабона, Д. Мадасона та інших бурятських поетів.

У серпні 1941 року добровольцем пішов на фронт. Під час оборони Сталінграда в жовтні 1942 року був важко поранений. У 1943 році в Улан-Уде був виданий його третій поетичний збірник «Є сила – крокуй!». Був поранений ще один раз.

Після демобілізації Уланов починає вивчати бурятський фольклор, народний епос «Гесер». Захищає дисертацію кандидата педагогічних наук у Московському інституті методів навчання.

У 1940-х роках в СРСР була розгорнута кампанія по викриттю «буржуазних націоналістів», «антирадянщиків», творів національного фольклору, в тому числі епосу «Гесер». У 1940-х початку 1950-х років Уланов, як дослідник Гэсэра двічі був змушений ховатися в Сибіру, на Далекому Сході, Москві, Середньої Азії. В Улан-Уде повернувся після «реабілітації» «Гэсэра». Продовжив вивчення народного фольклору.

В 1961 році було видано двомовний варіант улигера «Абай Гесер» в академічній серії «Пам’ятки фольклору народів Сибіру і Далекого Сходу». Уланов був автором перекладу, коментарів, вступної статті.

В 1963 році в Інституті світової літератури (ИМЛИ) захистив докторську дисертацію з героїчного епосу бурять. У цьому ж році удостоєний звання «Заслужений діяч науки Бурятської АРСР».

Очолював редколегії наукового видання працю «Історія бурятської радянської літератури» (видана в 1967 році). У 1973 році видав поетичну збірку «Байкальська любов». Тривалий час був членом редколегії журналу «Байкал», членом наукової ради з фольклору при відділенні мови і літератури АН СРСР. Був одним з ініціаторів проведення 1000-річчя героїчного епосу «Гесер» (1991 рік — 1995 рік).

Основні наукові праці

До характеристики героїчного епосу бурять. – Улан-Уде: Бурять.-Монг. кн. вид-во, 1957.

Бурятський фольклор і література: ст. і примітки. – Улан-Уде: Бурять. кн. вид-во, 1959.

Бурятська унгинская версія Гэсэра. – М: Изд-во сх. лит., 1960

Бурятський героїчний епос / АН СРСР. Сіб. від-ня. Бурят. комплекс. навч.-дослідж. ін-т. – Улан-Уде: Бурять. кн. вид-во, 1963.

Бурятські улигеры: (виконання, композиція, зображення людини)/ Акад. наук. Сіб. отд-ня. Бурят. філ. Бурят. ін-т товариств. наук. – Улан-Уде: Бурять. кн. вид-во, 1968

Давній фольклор бурять / Акад. наук СРСР. Сіб. отд-ня. Бурят. філ. Бурят. ін-т товариств. наук. – Улан-Уде: Бурять. кн. вид-во, 1974.

Гэсэриада. – Улан-Уде: Вид-во Бурять. гос. ун-та, 1997