Олексій Матеевич

Фотографія Олексій Матеевич (photo Aleksey Mateevich)

Aleksey Mateevich

  • День народження: 27.03.1888 року
  • Вік: 29 років
  • Місце народження: с. Кайнари, Бессарабська губернія, Молдова
  • Дата смерті: 24.08.1917 року
  • Громадянство: Молдова
  • Оригінальне ім’я: Матвійович
  • Original name: Matveevich

Біографія

Молдавський поет і перекладач, автор вірша «Наша мова», що став гімном Молдавії.

Олексій Матеевич народився 27 березня 1888 року в бессарабському селі Кайнари в сім’ї священика Михайла Матвійовича і його дружини Надії. Незабаром сім’я переїхала в село Запозичень (нині Каушанский район Молдови). У 1897-1902 рр. Матеевич навчався в Кишинівському духовному училищі, а в 1902-10 рр. — у духовній семінарії. У 1906 році він опублікував у газеті «Басарабия» нарис «Осінь» та статті «Що нам потрібно?» і «Боротьба молдаван за свої права». У 1907 році в «Басарабии» було опубліковано вірш «Дорул» («Бажання») за підписом «Ал. М.» з приміткою, що воно усної народної творчості Бессарабії. Швидше за все це була літературна обробка народної пісні. Незабаром в рубриці «Ліра Бессарабії» під псевдонімом Ал. Матвееску було надруковано вірш «Кынтекул зорилор» («Пісня зорі») з позначкою «Кишинів, 5 лютого 1907 р.». 14 лютого було опубліковано вірш «Цэраний» («Селяни»), а 25 лютого «Еу кынт» («Я славлю»). Незабаром газета«Басарабия» була закрита з політичних причин, і Матеевич кілька років ніде не публікувався.

У 1910-14 рр. Матеевич навчався в Київській духовній академії. Під час навчання він перевів на молдавський вірша «Молитва» і «Коли хвилюється желтеющая нива…» Лермонтова, «Спогад» Пушкіна, «Вечір» Нікітіна, «До дітей» Хом’якова та інші, а також поему А. К. Толстого «Іоанн Дамаскін». У 1914 році Матеевич одружився на Феодосії Борисівні Новицької, повернувся до Кишинева і став викладачем грецької мови Кишинівської духовної семінарії. У 1915 році він переклав поему Надсона «Християнка».

Матеевич є автором статей «Моменти церковного впливу на походження та історичний розвиток молдавської мови», «Релігійні мотиви в повір’ях і обрядах бессарабських молдаван», «Молдавські похоронні голосіння», «Нарис молдавських релігійно-побутових традицій», «Думки Л. Н. Толстого про релігії та їх оцінка» та робіт «Молдавські святкування від пасхи до п’ятидесятниці», «Великі і малі свята у молдаван», «Християнство в Бессарабії», дослідження «Молдавське церковно-богослужбові книгодрукування в основних моментах його історії».

11 вересня 1915 року Матеевич був мобілізований в якості військового священика і відправлений на Галицький фронт, а через деякий час переведений на Румунський фронт. Матеевич брав участь у з’їзді молдавських вчителів, що відбувся 25-27 травня 1917 року в Кишиневі. У червні 1917 року він написав знаменитий вірш «Лімба ноастре» («Наша мова»). 17 червня вірш було завершено, на наступний день воно було прочитано автором при відкритті в Кишиневі курсів молдавських вчителів. Вірш друкувався в журналі «Кувынт молдовенеск» (1917, № 49, 21 червня, ц. 2) — безкоштовному додатку до однойменної газеті, в журналі «Шкоала молдовеняскэ» (1917, № 2-4, липень-вересень, с. 94).

Невдовзі, повернувшись на фронт, Матеевич захворів на висипний тиф і був госпіталізований в 1-ю кишинівської лікарні, де і помер 13 (24) серпня 1917 року.

Публікації

Перше окреме видання віршів Матеєвича вийшло в Бухаресті в 1926 році. Через 10 років збірник був перевиданий там же. Ще через рік в Кишиневі були опубліковані окремою книгою його переклади з російської поезії XIX століття. Тоді ж вийшли окремі видання перекладів «Грішниці» і «Іоанна Дамаскіна» А. К. Толстого і «Християнки» С. Надсона. У 1954 році в Молдові вийшов збірник Матеєвича «Опері олесі» («Вибрані твори»). Він тричі перевидавався в 1966, 1971 та 1977 рр.

Спадщина

Іменем Матеєвича названа вулиця в Кишиневі, на центральному міському кладовищі на могилі Матеєвича встановлений бюст роботи Олександра Плэмэдялэ. На приміщенні колишньої духовної семінарії встановлена меморіальна дошка. У 1990 році в Алеї Класиків був встановлений бюст Матеєвича роботи скульптора Дмитра Русу-Скворцова.