Олексій Хвостенко

Фотографія Олексій Хвостенко (photo Aleksey Hvostenko)

Aleksey Hvostenko

  • День народження: 14.11.1940 року
  • Вік: 64 роки
  • Дата смерті: 30.11.2004 року
  • Громадянство: Росія

Біографія

Російський поет-авангардист, автор пісень, художник. Написав понад 100 пісень і кілька п’єс у співавторстві з Анрі Волохонским (під загальним псевдонімом А. Х. В.).

Олексій Хвостенко народився 14 листопада 1940 р. в Свердловську. З дитинства жив у Ленінграді. Навчався в Ленінградському інституті театру, музики і кіно. У 1963 р. створив літературну групу «Верпа». Девіз «Верпы» взято з «Телемского Абатства» Рабле: «Кожен робить, що хоче». У 1965 р. опублікував у самвидаві свою першу книгу «Подозритель». З 1966 р. входить в співдружність «Хеленуктов».

У 1968 р. Хвостенко переїжджає в Москву, стаючи активним діячем столичного мистецького андеґраунду. Створює мінімалістську поему «Я живу в Ізмайловському звіринці». Пише картини, створює і підпільно публікує вірші та пісні. Хвостенко був першим виконавцем пісні «Місто золотий» на слова Анрі Волохонского і музику Володимира Вавілова, потім прозвучала у виконанні Бориса Гребенщикова у фільмі С. Соловйова «Асса». Влада звинувачує поета в дармоїдстві і пропонують йому або висилку з країни, або арешт. Хвостенко обирає перше.

У 1977 р. Хвостенко емігрує до Франції, де разом з Володимиром Марамзиным починає видавати журнал «Ехо». У 1989 р. знімається разом з групою «Митьки» у фільмі «Митьки в Парижі». Разом з Володимиром Товстим, Костянтином Кедровим та Ігорем Холіним бере участь у фестивалі авангарду в Тарасконе. (зб. «Транстарасконщина» Вивризм Париж, 1989). У 1991 р. у Москві і в Парижі виходить збірка «Чорний квадрат» (Костянтин Кедров, Генріх Сапгир, Олексій Хвостенко, Слава Льон; з передмовою К. Кедрова).

З середини 1990-х виступає з концертами і випускає альбоми в Росії. Зокрема, записав кілька альбомів з групою «АукцЫон». У квітні 2004 р. отримує російський паспорт і російське громадянство. На літературному вечорі в музеї «20 років ДООСа» офіційно приймає титул «Друг ДООСА» — «З усього, що робиться зараз в поезії, мені ближче всього ДООС».

Олексій Хвостенко помер 30 листопада 2004 року в московській лікарні № 61.

Дискографія

1982 — Прощання зі степом

1990 — Паризькі сейшени

1992 — Чайник вина (Хвіст і Аукцыон)

1995 — Мешканець вершин (Хвіст і Аукцыон)

1995 — Досвід стороннього творчого процесу

1995 — Париж — Санкт-Петербург (Хвіст — Герасимов — Аукцыон)

1997 — Нічні ліхтарики (або Хвіст від Кузьми) (Основна частина пісень записана в 1981 р. Перевиданий у 2004 році в оригінальному вигляді під назвою Остання малина)

1998 — Говорять пташки (Хвіст, Давшан і Каміль)

2000 — Три пісні старця/Полихронион (Олексій Хвостенко, Каміль Чала, Анрі Волохонський)

2001 — Завтра потоп (Хвіст і Герасимов)

2001 — Верпования (запис виступу 1992 року, з «Аукцыоном»)

2002 — Репетиція

2004 — могила-live (Хвіст і deГенераторс)

2004 — Вода і піна (Khvosst & Вадим Михайлюк

2005 — Хвіст і Рекшан на Монмартрі. Квартирник у Кирила і Ганни (Хвіст і Рекшан)

2008 — Сніп снів (Волохонський, Хвостенко, Федоров, Волков)