Олексій Ахматов

Фотографія Олексій Ахматов (photo Aleksej Ahmatov)

Aleksej Ahmatov

  • День народження: 08.02.1966 року
  • Вік: 50 років
  • Місце народження: Санкт-Петербург, Росія
  • Громадянство: Росія

Біографія

Працював коректором у Бібліотеці Академії Наук СРСР, сторожем позавідомчої охорони, вантажником в Російському музеї. В даний час старший редактор редакційно-видавничого комплексу «Культура» і викладач старшої поетичної групи клубу «Дерзання» в Санкт-Петербурзькому міському Палаці творчості юних.

Народився в Ленінграді 8 лютого 1966 р. в родині службовців.

Мати — Ахматова Галина Олександрівна — філолог, викладач університету (російська та англійська мови), бібліотекар Гідрометеоцентру. В даний час на пенсії.

Батько — Складчиков Фелікс Петрович — військовий будівельник. В даний час капітан першого рангу у відставці.

Майже всі шкільні роки пройшли в р. Сєвероморську, за полярним колом.

Після школи вступив до Петрозаводский педагогічний інститут (КДПІ) на фізико-математичний факультет, звідки пішов після першого курсу у 1984 р. Закінчив радіотехнічне училище N 38 в Ленінграді в 1985 р.

Одружений, маю сина Арсенія. Дружина — Ахматова Олена Михайлівна, поетеса, художник-графік, професійний редактор. Публікується під псевдонімом Олена Жабинковская.

Працював коректором у Бібліотеці Академії Наук СРСР, сторожем позавідомчої охорони, вантажником в Російському музеї. В даний час старший редактор редакційно-видавничого комплексу «Культура» і викладач старшої поетичної групи клубу «Дерзання» в Санкт-Петербурзькому міському Палаці творчості юних.

Був учасником XVIII-й і XIX-ї конференцій молодих літераторів Північно-Заходу і Всесоюзних нарад у Москві в 1988 р. і 1994 р.

Член Союзу письменників Росії з 1994 р., автор трьох книг віршів і різних публікацій у періодиці.

З 1997 р. по теперішній час в якості суспільної навантаження керую поетичної секцією товариства «Молодий Петербург» при Спілці письменників Росії, Санкт-Петербурзької письменницької організації.

БІБЛІОГРАФІЯ

Автор трьох книг віршів:

«Сонячне сплетіння» (Л.: Худ. лит., 1989), тираж 5 000 екз.

«Камінчики в роті», (СПб.: Бібліотека «Зірки», 1993), тираж 2 000 екз.

«Струс повітря» (СПб.: Вид-во Буковського, 1998) тираж 750 екз.

Публікувався в журналах «Нева» (двічі) — N 5, 1987 р. 1989 р., «Аврора» (двічі) — N 8, 1990 р. та N 1, 1996 р., «Зірка» 1988 р., «Постскриптум» N 1, 1995 р., а також у колективних збірниках та альманахах.

Опублікував ряд критичних статей в газеті «Літературний Петербург», журналі «Питербук», а також в книгах Ігоря Лапшина «Твори» (СПб.: Дума, 1997), Віри Мелеховой «Внучка Дону» (СПб.: РИК «Культура», 1998), Сергія Ніколаєва «Вільний хрест» (СПб.: РИК «Культура», 1999), на звітних збірниках «Молодий Петербург» (СПб.: РИК «Культура», 1998 — 2000 р.), журналі «Російський світ» (1997), «Ведмежі пісні» (СПб.: КПЦ «Світ», N 3, 1999) та ін.

Найбільш запам’яталися статті про мою творчість:

«»Але висловити, але виразити себе» або «Я сам гідних справ достойний майстер»», автор Павло Ульяшов, «Книжное обозрение» N 35 (серпень 1990 р.)

«Ахматов і Цвєтаєв», автор Ілля Фоняков, «Літературна газета» (1992).

«Свій міцний будинок зрубати», автор Анатолій Пикач, «Літературний Петербург» N 6 (1998)

«Ні з’їсти, ні випити, ні поцілувати», автор Геннадій Муриков, «Питербук», N 9 (вересень 1999 р.)

«Взяти камінь по руці», автор Геннадій Григор’єв, «Нева», N 2 (лютий 2000 р.).