Олександр Зорич

Фотографія Олександр Зорич (photo Alexander Zorich)

Alexander Zorich

  • День народження: 21.03.1973 року
  • Вік: 43 роки
  • Місце народження: Харків, Україна
  • Громадянство: Україна
  • Оригінальне ім’я: Дмитро Гордевский
  • Original name: Dmitry Gordevskiy

Біографія

Олександр Зорич — результат алхімічного змішування чоловічого та жіночого компонентів, Nigredo і Albedo, народжених по щасливою випадковості в один рік в одній групі Зодіаку. Рік був 1973, група — Знаки Вогню, місто — Харків.

До 1979 року Nigredo і Albedo не мали один про одного ні найменшого уявлення, а потім у Перегінному Кубі клацнуло-булькнуло, один з компонентів змістився і виявилося, що вони живуть в одному дворі, в одному будинку, в одному під’їзді і вчаться в одній школі. Разом котам хвости крутили, малювали крейдою один одному на дверях всякі Руни і крили один одного різними Словами.

В кінці 80-х з’ясувалося, що сфера загальних інтересів дещо ширше. Шлялися з гопой по Району та навколишніх Перелісках і кричали дурними голосами погані пісні тих голодних років. Nigredo як зле, деструктивне начало навчався пити самогон, а Albedo як добре, конструктивне вчила японську мову. А там вже і школа закінчилася.

Але Зорича жодного ще не було.

Бурхлива реакція в Перегінному Кубі сталася у 1991 р., коли з’ясувалося, що Nigredo і Albedo привели свої смаки взаємною згодою: обидва чі

тануть приблизно одні і ті ж книги і навіть пишуть взаємно влаштовують тексти. Тут з нічого і виникла думка написати щось спільне, тут і сталося Rubedo: народився Олександр Зорич.

В 1995 році Олександр Зорич одночасно закінчив два вузи, а в 1999 р. і 2000 р. захистив дві кандидатських дисертації. Першу — за аберації дзен-буддизму та європейської культури, а другу — з філософії єресей. Зараз викладає в Харківському національному університеті історію релігії, філософію та теорію культури.

Першу книгу, збірку віршованих і прозових мініатюр «Heraldica», опублікував у Харкові в 1996 р. Пізніше цей збірник був надрукований в «Митином журналі» (N 56, 1999).

У 1997 р. в московському видавництві «ЕКСМО» вийшов роман «Знак Руйнування», в тому ж році — «Насіння Вітру», в наступному — «Шляхи Відображених» і «Люби і володарюй».

У 1999 р. довелося займатися наукою і проектом X Legio — єдиним у своєму роді військово-історичним ресурсом, присвяченим бойовій техніці допороховой епохи (http://xlegio.enjoy.ru).

В кінці 2000 р. пітерське видавництво «Північно-Захід Прес» видало технофутуристические романи «Сезон зброї» і «Останній аватар». Одночасно з цим московське видавництво Центрполіграф влюбилось в прозу Зорича палко і ніжно, випустивши до кінця року «Люби і володарюй» (перевидання) і «Ти переміг» і придбавши у нього права на всі написані до того моменту книги, а також і заручившись «правом першої ночі» на те, що ще буде написано.

Тому в першій половині 2001 р. були відразу ж видано: «Сезон зброї» (перевидання одним томом «Сезону зброї» і «Останнього аватара»), а також продовження циклу про Звід Рівноваги, романи «Бойова машина кохання» і «Світлий час ночі».

Після цього «Центрп

олиграф» прозрів остаточно і вирішив не видавати улюбленого прозаїка в відстійних серіях, а відкрити нормальну авторську серію, яку, за традиційною видавничої логікою, назвало «Світи Олександра Зорича». У цій серії були в серпні 2001 р. перевидано романи «Знак Руйнування», «Сім’я Вітру» і «Шляху Звезднорожденных» (колишні «Шляхи Відображених»), а в жовтні нарешті побачив світ «Карл, герцог», розбитий на дві книги: «Карл, герцог» і «Перший меч Бургундії». У листопаді обидві книги зайняли перші місця в рейтингу Ex Libris (так званий «Банний лист»).

Крім романів, Олександр Зорич є автором певної кількості оповідань, наукових і публіцистичних праць. Співпрацює з Харківським Центром Гендерних Досліджень, журналом «Гендерні дослідження» (як іноді жартують, ГЕНІС — за аналогією з СОЦІС), іншими виданнями, міжнародними науковими організаціями.