Олдос Хакслі

Фотографія Олдос Хакслі (photo Aldous Leonard Huxley)

Aldous Leonard Huxley

  • День народження: 26.07.1894 року
  • Вік: 69 років
  • Місце народження: Годалминг, Суррей, Великобританія
  • Дата смерті: 22.11.1963 року
  • Громадянство: Великобританія
  • Оригінальне ім’я: Олдос Леонард Хакслі

Біографія

З Олдосом Хакслі від самого народження доля обійшлася суворо, обдарувала його кволим складанням, слабким здоров’ям, нікчемним зором. Потужні, як окуляр мікроскопа, окуляри – обов’язкова деталь дружніх і злих малюнків-шаржів на Хакслі.

Він довго підшукував назву для нового роману – мав звичай придумувати назви до вже закінченим речей, а не навпаки. Ніщо підходяще на розум не йшло. Шукаючи, неуважно проглядаючись улюбленого Шекспіра, розкрив томик з «Бурею» – самої неземної п’єсою великого англійця – і в першій сцені п’ятого акта натрапив на репліку Міранди: «O brave new world…» – «Про чудовий новий світ…»

Ось воно!

Олдос Леонард Хакслі, який народився в 1894 році, мав потужні родові корені. Він був онуком Томаса Хакслі – знаменитого вченого-біолога, публіциста, критика і оратора, натураліста більш ярого, ніж сам Дарвін, одного з тих людей, чиїми зусиллями в ХХ столітті знову відродилася згасла було віра у всемогутність науки.

Онук отримав хорошу освіту, але в науку не пішов – втік в літературу.

З Олдосом Хакслі від самого народження доля обійшлася суворо, обдарувала його кволим складанням, слабким здоров’ям, нікчемним зором. Потужні, як оку

ляры мікроскопа, окуляри – обов’язкова деталь дружніх і злих малюнків-шаржів на Хакслі.

У 1920-ті роки Хакслі у нас високо цінували і переводили досить оперативно, як яскраво проявились «антибуржуазного» письменника, та до того ж онука відомого матеріаліста-натураліста. Репутація допомогла Хакслі зберігати довіру радянського керівництва аж до 1936 року, коли у нас вийшли відразу два його романи – «Ковпак хоровод» і «Контрапункт» («Через кольорові скла»).

Але найвідомішою його книзі «Про чудовий новий світ» (1932) не пощастило в Росії. Її перевели фрагментарно і майже одразу поховали. На 55 років. Згадувати й цитувати дозволялося, про видання мова не йшла. Адже в романі, явившем собою антиутопію-попередження щодо можливих наслідків розвитку «суспільства споживання» (в 1932-му і терміну такого придумати ще не встигли), основна сюжетна ідея до дивацтва нагадувала сусальные картинки рясного комуністичного раю, в якому всі будуть працювати жартома, а жерти – від пуза. Правда, для цього доведеться організувати управління товариством з тоталітарно-олігархічному зразком, розділити людство на альфа-, бета-, гама-, дельта — і епсилон-групи (від аристократів до розумових і фізичних виродків-напіврабів).

З волі автора на чолі Держави Форда, цього комуно-капіталістичного раю, стоїть якийсь Мустафа Монд, чертовски схожий на Сталіна; одну з героїнь звати Линайна (в оригіналі Lenina) Краун, інших – Бернард Маркс, Беніто Гувер, Герберт Бакунін, Моргана Ротшильд, Жан-Жак Хабібулла… Не именослов – диявольська окрошка з імен мільярдерів, чарівниць, апостолів анархізму, ісламських фанатиків і фашистських диктаторів. В Державі Форда можна працювати, розважатися і трахатись – інше заборонено. Найстрашніша ганьба – завагітніти і народити. Це занадто олюднює. Людей проводять в пробірках.

Хакслі прожив загалом чимало. Але помирати він почав рано і помирав довго, охоплений невиліковною хворобою – розсіяний склероз. Останні роки життя виснажений стражданнями письменник міг говорити і думати тільки про евтаназію – безболісною добровільну смерть. Безстрашно експериментуючи на самому собі в пошуках виходу, повіривши в існування третьої (крім життя і мистецтва) реальності, він випадково (а може бути, і не випадково) прийняв смертельну дозу ЛСД.

У рік смерті Хакслі (1963) сукупний промисловий продукт США, Англії, Франції, Німеччини та Японії став дорівнює сукупному продукту всього іншого світу. Світ розділився на дві частини: в одній залишилися вожді, в іншій – жратва.


P. S. У статті про Олдосе Хакслі написано, що він «прийняв смертельну дозу ЛСД», тоді як насправді він попросив про це свою дружину, і доза була не смертельною, а просто звичайної ефективною дозою (яка в 5.000 разів менше летальної).

Поправка внесена Андрієм (10.07.2006)