Наталя Гайдамака

Фотографія Наталя Гайдамака (photo Natalia Gaydamaka)

Natalia Gaydamaka

  • День народження: 24.12.1952 року
  • Вік: 64 роки
  • Громадянство: Україна
  • Оригінальне ім’я: Наталя Набока
  • Original name: Natalia Naboka

Біографія

Захоплюючись з дитинства фантастичною літературою, в кінці 80-х вирішила спробувати сама її писати. Перша публікація – фантастичне оповідання «Тільки три кроки», опублікований в 1988 році в київському журналі «Знання та праця».

Народилася 24 грудня 1952 р. в Києві, у родині науковців (біологів). Вірші, маленькі п’єски і казки почала писати ще в дитинстві, пізніше друкувалася в юнацькій пресі (піонерські газети «Піонерська правда», «Юний ленінець» і «Зірка»). Захоплювалася фантастикою, але сама творити в цьому напрямку в той час не думала.

Після закінчення школи вступила на філологічний факультет Київського університету ім. Тараса Шевченка, який закінчила у 1975 році за спеціальністю «філолог, викладач української мови та літератури». Працювала в середній школі, після народження сина в дитячому садку, потім в якості редактора і перекладача у видавництвах і журналах («Молода гвардія», «Кур’єр муз», «Україна» та інших). З 1991 року почала працювати літературним співробітником у СОТ МПФ. З 1994 року — в газеті «Вісті Центральної спілки споживчих товариств України», потім – на посаді літературного редактора додатки «Порадниця». Літературний редактор журналу «Я – перший» (Я – перший) та референт у київському науковому медичному центрі «Істина». Член Союзу письменників Росії (2004). Проживає в місті Києві, Україна.

Захоплюючись з дитинства фантастичною літературою, в кінці 80-х вирішила спробувати сама її писати. Перша публікація – фантастичне оповідання «Тільки три кроки», опублікований в 1988 році в київському журналі «Знання та праця». Потім пішли інші публікації в українській і російській періодиці, в збірниках фантастики. У 1980-ті роки – учасниця багатьох Всесоюзних семінарів молодих письменників-фантастів. У 1991-1995 роках працювала литсотрудником в СОТ МПФ. Була членом київського КЛФ «Чумацький шлях». У 1990 році в київському видавництві «Молодь» вийшов поки що єдиний її збірка фантастичних творів «Позначена блискавицею».

Прозові твори Наталі Гайдамаки, як правило, виконані в «малій» та «середньої» формах. Письменницю ваблять насамперед внутрішні конфлікти в людині, які значно сильніше і вдаліше їй вдається розкрити саме в «малій» формі.Тим самим H. Л. Гайдамака продовжує традиції вітчизняної фантастики, часто віддавала перевагу морально-етичним, «вічних» проблем, іноді, можливо, навіть на шкоду динаміку оповіді. При цьому завдання, поставлене перед героями, часто відтіняє, робить другорядним зовнішній антураж.

У повісті «Мічена блискавкою» героїня, дівчина Віта, потрапляє в якийсь світ, з «декораціями» типового середньовіччя: мечі, підземелля і ін. Як з’ясовується, викрав її представник високорозвиненою техногенної цивілізації, що грає в цьому світі роль бога і підкорив своїй волі місцевих жителів. Інший «гість з майбутнього», який очолює «повстанців», рятує Віту. Вони борються проти псевдобога і перемагають його. Досить слабкий сюжет, нагадує «Важко бути богом» братів Стругацьких, тим не менш, компенсується приємним стилем викладу і своєрідною системою образності.

Прагнення до притчі помітно і в таких оповіданнях письменниці, як «Полонянка», «Поклоніння змії», «Тільки три кроки» і т. д. Вформе внутрішнього діалогу, своєрідною поезією в прозі, написані «Хвала провидцям!», «Колискова».

У другій її повісті «Реанімація — ХХІ» (1990) розглядається можливість видалення з пам’яті людини деяких негативних спогадів (мнемокоррекция), яка відкриває перед людством не тільки величезні можливості, але й ставить складні морально-етичні проблеми. «Стерти» з памяті дівчата спогади про загиблого коханого, які назавжди исковеркают її життя, або залишити все як є, разом з пам’яттю про першої любові і таких рідкісних, але дорогоцінних хвилинах щастя? Оригінальний сюжет повісті витончено інкрустований поетичними вставками, що надає їй особливе чарівність.

На даний момент планів і задумів у письменниці багато, але реалізовувати їх складно, в першу чергу — через брак часу. Тим не менш, в роботі перебувають «Плач за плакальницею», «Тінь вогню» (назва робоча), а також «Я зовсім не вміла стріляти».

Посилання на оригінал: https://fantlab.ru/autor2977