Мітч Элбом

Фотографія Мітч Элбом (photo Mitch Albom)

Mitch Albom

  • День народження: 23.05.1958 року
  • Вік: 58 років
  • Місце народження: Пассаік, Нью-Джерсі , США
  • Громадянство: США
  • Оригінальне ім’я: Девід Мітчелл Элбом
  • Original name: David Mitchell Albom

Біографія

Прославився як видатний спортивний журналіст, Мітч Элбом встиг зарекомендувати себе ще й дуже талановитим письменником. Публіка високо оцінила його надихаючі художні твори; документальні праці Элбома також користувалися великим успіхом у читачів.

Девід мітчелл Элбом – американський письменник, автор бестселерів, журналіст, сценарист, драматург, музикант і ведучий. На зорі своєї кар’єри прославився книгами про спорт.

Народився Мітч Элбом в Пассаике, Нью-Джерсі (Passaic, New Jersey); деякий час він прожив у Буффало, Нью-Йорк (Buffalo, New York), після чого сімейство його осіло в Оаклине, Нью-Джерсі (Oaklyn, New Jersey), в безпосередній близькості з Філадельфією, Пенсильванія (Philadelphia, Pennsylvania). Ріс Элбом в порівняно невеликому селищі – з якого, однак, люди практично ніколи не вибиралися в місця більш «просунуті». Сам Мітч, втім, обмежуватися місцем свого народження потреби не бачив; батьки завжди підтримували амбіції Элбома. Згодом батьківський будинок Мітч – як і його старша сестра і молодший брат – покинули; всі троє сприйняли поради батьків і встигли неабияк помандрувати. Брат і сестра Мітча згодом осіли в Європі; сам же Мітч влаштувався в Штатах.

У Нью-Йорку у Элбома прокинувся інтерес до журналістики. Основним джерелом його доходу була нічна робота в музичній індустрії; днями ж Мітч Элбом писав, зокрема, для газети ‘Queens Tribune’, виходила щотижня у Флашинге, Нью-Йорк (Flushing, New York). Ця робота допомогла Мітчу отримати місце в журналістській аспірантурі університету Колумбії. Элбом продовжував заробляти собі на життя самими різними способами – зокрема, доглядаючи за дітьми і граючи по ночах на піаніно; паралл

єльне він вивчав журналістику і застосовував здобуті знання на практиці в журналі ‘SPORT’. Після закінчення навчання Элбом деякий час працював позаштатним спортивним журналістом; крім іншого, йому вдалося оглянути ряд європейських олімпійських заходів. Мітч сам купував собі квитки на ці заходи і продавав готові статті при першій можливості. У 1983-му Элбом отримав посаду штатного автора ‘The Fort Lauderdale News and Sun Sentinel’; пізніше йому навіть дали власну колонку. У 1985-му Мітчелл виграв звання автора кращої спортивної новини року за версією ‘Associated Press Sports Editors’ – і невдовзі отримав місце спортивного колумніста в ‘Detroit Free Press’, замінивши на цьому посту, який пішов у ‘Los Angeles TImes’ Майка Дауні (Mike Downey).

Спортивна колонка Элбома швидко стала дуже популярною; у 1989-му Мітч отримав дозвіл вести ще й щотижневу ‘неспортивні’ колонку. Присвячена нова колонка була американської життя і цінностям американських громадян; успіх її також був великий – роботами Элбома зачитувалися по всій країні. Обидві колонки друкуються в ‘Detroit Free Press’ і донині.

Працюючи в Детройті, Мітчелл отримав абсолютно неймовірну кількість нагород за свої досягнення на ниві спортивної журналістики. Элбом 13 разів визнавався кращим спортивним колумністом країни за версією ‘Associated Press Sports Editors’ – і 7 разів ставав кращим автором документальних нарисів за версією того ж видання. Цікаво, що Элбом – єдиний журналіст, який зумів взяти цю премію більше одного разу. В цілому кількість журналістських нагород, отриманих Мітчем, перевищила дві сотні.

У 2005-му Элбома і ще чотирьох редакторів тимчасово усунули від роботи в ‘Detroit Free Press’. Причиною цього послужила стаття, в якій були помічені неправдиві відомості. Особливо серйозним порушення це назвати було важко – Элбом згадав про наявність серед публіки двох людей, яких насправді на грі не було. Як з’ясувалося пізніше, передбачувані вболівальники – самі колишні гравцями НБА – планували відвідати гру, про що повідомили Мітчеллу. Статтю до друку Элбом здав ще до гри, хоча саме видання надійшло в продаж після матчу. Відомо, що на грі сам Элбом був присутній, однак перевірити згаданий ним у статті факт не спромігся.

Першу свою «справжню’ книгу – ‘Bo: Life, Laughs, and the Lessons of a College Football Legend’ – Элбом випустив у серпні 1989-го. Вона Являла собою автобіографію футбольного тренера Бо Шембечлера (Bo Schembechler) – написану в співавторстві з Мітчеллом. Книга була прийнята досить непогані і навіть стала бестселером за версією ‘New York Times’. Наступна книга Элбома, ‘Fab Five: Basketball, Trash Talk, The American Dream’, оповідала про сходження до вершин успіху команди Мічиганського університету; її автор видав у листопаді 1993-го. Знову книгу чекав теплий прийом і статус бестселера ‘New York Times’. Справжній прорив на літературному терені, однак, у Мітчел

ла був ще попереду – в 1997-му світ побачив томик ‘Tuesdays with Morrie’. У цій книзі Элбом розповідав про своє спілкування з професором Моррі Шварцем (Morrie Schwartz). Шварц був цікавий не тільки як професор соціології, але і як людина, який потерпав від смертельної хвороби. Элбом будучи студентом зі Шварцем дружив і, дізнавшись про його стан з телепередачі, вирішив відновити спілкування. Зустрічаючись по четвергах, вони розмовляли про життя і смерті; книга, складена з цих бесід, за задумом Мітчелла повинна була допомогти Шварцу розплатитися з лікарняними рахунками – що, до речі, нехай і не без праці, але вдалося. Популярність до книги прийшла не відразу, але позиції у рейтингах вона займала тверді і вгору по сходах цих самих рейтингів лізла впевнено. В рейтингу бестселерів ‘New York Times’ книга протрималася 205 тижнів і стала одним з найбільш продаваних праць мемуарного спрямування в історії. Пізніше з допомогою Опри Уїнфрі (Oprah Winfrey) книга була перетворена в телефільм.

Після цього Элбом взявся за художню літературу. Перша його художня книга, ‘The Five People You Meet in Heaven’, вийшла у вересні 2003-го – і швидко стала хітом продажів. Не менший успіх чекав і наступну повість Элбома, ‘For One More Day’. У вересні 2009-го Элбом опублікував нову ‘немистецьку’ книгу, ‘Have a Little Faith’. У вересні 2012-го побачила світ художня книга ‘Time Keeper’; як і попередні роботи Мітчелла, вона була прийнята вельми і вельми тепло.