Микола Білевич

Фотографія Микола Білевич (photo Nikolay Bilevich)

Nikolay Bilevich

  • День народження: 21.11.1812 року
  • Вік: 47 років
  • Місце народження: Курськ, Росія
  • Дата смерті: 27.07.1860 року
  • Громадянство: Росія

Біографія

Білевич Микола Іванович (21.11[3.12].1812—15[27]. 07.1860), письменник. Народився в Курську. Батько його був вчителем у курській гімназії, в якій Білевич і отримав початкову освіту, перейшовши потім до Ніжинського ліцею кн. Безбородько.

Товаришами його по ліцею були: Гребінка, Кукольник, Прокопович і Гоголь. У 1830 Білевич скінчив курс в ліцеї і поїхав до Москви, де приписався до юридичного факультету, бажаючи скласти іспит на магістра; але скрутні матеріальні обставини змусили його відмовитися від цієї думки, і він вступив вчителем історії та географії в Московську Практичну академію. З цього ж часу Білевич почав свою літературну діяльність перекладами для журналу «Телескоп» і зійшовся з різними літературними гуртками, особливо з гуртком Киреєвських і редакцією «Європейця». У 1832 р. вийшов його збірник «Картинна галерея світського життя, або Звичаї XIX століття» (Ч. 1-2. М., 1833).

У виданої анонімно книзі «Святочні вечори, або Розповіді моєї тітоньки» (Т. 1-2. М., 1836) Билевичем зібрані «билиці в особах», жартівливі, сумні і повчальні казково-фантастичні історії. Поряд з помітною утрудненістю в передачі «простонародного» мовного колориту вони відзначені невимушеністю, з якою персонажі народної демонології — чорти, відьми, оживаючі небіжчики — вписані в повсякденний побут, де їм належать ролі невдах спокусників або, навпаки, суддів, наказывающих тих, у кого нечиста совість («Білі ковпаки, або Нетутешні гості на тутешньому світі», «Дідова історія», «Зелена пташка», «Дивна зустріч»). Схвалюючи книгу, О. В. Сенковський знайшов у ній «щось російське — грубе, важке, мужицкое, але російське, національне».

Білевич був улюбленим вчителем Ф. М. Достоєвського,надали на нього літературне та моральний вплив. У своїх книгах Білевич відстоював православно-монархічні, патріотичні ідеали, виступаючи проти космополітизму і западничества.

Як історико-літературна робота, до цих пір представляють цінність його статті про російських писательницах XVIII і XIX ст., надруковані в «Московському міському листку» за 1847. Крім того, Білевич друкував свої статті в «Бібліотеці для виховання», «Москвитянине», «Невському альманасі» і «Московських відомостях».