Мікаел Налбандян

Фотографія Мікаел Налбандян (photo Mikael Nalbandian)

Mikael Nalbandian

  • День народження: 14.11.1829 року
  • Вік: 36 років
  • Місце народження: р. Нова Нахічевань, Вірменія
  • Дата смерті: 12.04.1866 року
  • Громадянство: Вірменія

Біографія

Вірменський письменник, філософ, революційний демократ, утопічний соціаліст.

Народився 2(14) листопада 1829 року в р. Нова Нахічевань (нині район Ростова-на-Дону) в родині ремісника-кустаря. У 1855-58 роках навчався на медичному факультеті Московського університету. У 1858-60 роках співпрацював у московському вірменському журналі «Юсисапайл» («Північне сяйво»).

В роки революційної ситуації в Росії 1859-61 років Налбандян під впливом пропаганди «Дзвони» і «Современника» першим з вірменських письменників перейшов на позиції революційного демократизму. У 1860-62 роках здійснив подорож в Туреччину, Індію, країни Західної Європи. У Константинополі створив навколо вірменського журналу «Мегу» («Бджола») таємне революційне товариство «Партія молодих». У Лондоні зблизився з А. В. Герценом, М.П.Огарьовим, М. А. Бакуніним, а також з Н.А.Сірчано-Соловьевичем та ін., брав участь в обговоренні проекту статті-відозви «Що потрібно народові» (програма майбутньої «Землі і волі»). У памфлеті «Два рядки» (1861 р.) проголосив своє політичне кредо присвятити життя справі звільнення народу. У головному публіцистичному працю «Землеробство як вірний шлях» (1862 р.) Налбандян піддав нищівній критиці селянську реформу 1861 року, проте зробив це з позицій общинного соціалізму. Єдиний вихід для пореформеної Росії бачив у селянської революції.

Після повернення в Росію був арештований і поміщений в Олексіївський равелін Петропавлівської фортеці (липень 1862 р.), засуджений по «процесу 32-х». У листопаді 1865 року, хворий на туберкульоз, висланий в Камишин.

Мікаел Налбандян помер р. Камишній 31 березня (12 квітня) 1866 року.

Мікаел Налбандян був енциклопедично освічений. Займався питаннями філософії, політекономії, лінгвістики, педагогіки. Був послідовником антропологічного матеріалізму Л. Фейєрбаха і М.Р.Чернишевського, невтомним пропагандистом природничих наук. Філософія Налбандяна важливий етап в історії вірменської громадської думки. У практичній революційній діяльності прагнув з’єднати демократичні сили вірменського народу в Росії і за кордоном з російським визвольним рухом.

Мікаел Налбандян зачинатель критичного реалізму у вірменській літературі, автор романів «Одному слово, іншого наречену» (1858 р.), «Вопрошеніе мертвих» (1859 р., не закінчено), «Щоденник» (1858-60 рр.). У фортеці створив антирелигиознуюпоэму «Пригоду праотця» (1864 р., опублікована в 1903 р.). Величезною популярністю користувалася громадянська лірика Налбандяна, пройнята пафосом боротьби за свободу. Налбандян заклав основи вірменської реалістичної критики й естетики. Його літературні погляди виражені у працях «Слово про вірменської писемності» (1854-55 рр., опублікована у 1895 р.), «Критика» (1858 р.), «Національний театр в Константинополі» (1861) та ін Естетичну теорію будував на засадах антропологічного матеріалізму. Боровся за впровадження нового вірменського літературної мови (ашхарабар) замість мертвого книжної мови (грабар), за що піддавався нападкам з боку клерикалів і реакціонерів. Перекладав вірші А. С. Пушкіна, М. Ю. Лермонтова, Р. Гейне та інших поетів.