Михайло Стельмах

Фотографія Михайло Стельмах (photo Mihailo Stelmah)

Mihailo Stelmah

  • День народження: 24.05.1912 року
  • Вік: 71 рік
  • Місце народження: Подільська губернія, Україна
  • Дата смерті: 27.09.1983 року
  • Громадянство: Україна

Біографія

Радянський український письменник і драматург, лауреат Сталінської премії (1951), Герой Соціалістичної Праці (1972)[1]. Академік АН УРСР (1978). Депутат ВР УРСР з 1962 року.

Михайло Стельмах народився 11 (24) травня 1912 року в селі Дяківці (тепер Літинського району Вінницької області в бідній селянській родині. У 1929 році після закінчення школи поступив у Вінницький педагогічний технікум, потім на літературний факультет Вінницького педагогічного інституту, який закінчив у 1933 році. В 1933-1939 роках працював вчителем. У 1939-1945 роках служив у РСЧА, спочатку рядовим артилеристом, а з 1944 року після двох важких поранень і лікування в Уфі — кореспондентом Першого Українського фронту «За честь Батьківщини». Під час війни у Воронежі та Уфі були опубліковані збірники віршів Михайла Стельмаха. По закінченні війни прийшов на роботу в Інститут мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР, де пропрацював до 1953 року.

М. А. Стельмах помер 27 вересня 1983 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі.

Син — відомий письменник і сценарист Я. М. Стельмах (1949 — 2001).

Творчість

Літературною діяльністю займається з 1936 року. Автор трилогії романів «Велика рідня» (1950), «Кров людська — не водиця» (1957), «Хліб і сіль» (1959). Ця кінотрилогія була екранізована на кіностудії ім. А. Довженко (фільми «Кров людська — не водиця» (1960)[2], «Дмитро Горицвіт» (1961)[3], «Люди не все знають» (1963)). Він автор романів «Правда і кривда» (1961), «Дума про тебе» (1969), дитячих повістей «Гуси-лебеді летять» (1964), «Щедрий вечір» (1967).

За сценарієм Михайла Стельмаха також були зняті фільми: «Над Черемошем» (1954, режисер Р. Т. Крикун), «Живи, Україно!» (1958), «Хліб і сіль» (1970), «Гуси-лебеді летять» (1974), «Щедрий вечір» (1976).

Визнання і нагороди

Ленінська премія (1961) — за трилогію «Хліб і сіль» (1959), «Кров людська — не водиця» (1957), «Велика рідня» (1949-1950)

Сталінська премія третього ступеня (1951) — за роман «Велика рідня» (1949-1950)

Державна премія Української РСР імені Т. Г. Шевченка — за роман «Чотири броду» (1979)

Герой Соціалістичної Праці (1972)

три ордена Леніна

орден Жовтневої Революції

орден Трудового Червоного Прапора

орден Вітчизняної війни II ступеня

орден Дружби народів