Михайло Пинчевский

Фотографія Михайло Пинчевский (photo Mihail Pinchevski)

Mihail Pinchevski

  • День народження: 01.04.1894 року
  • Вік: 60 років
  • Місце народження: Теленешты, Бессарабська губернія, Україна
  • Дата смерті: 24.03.1955 року
  • Громадянство: Україна

Біографія

У 1938 році Мойше Пинчевский був арештований за звинуваченням у шпигунстві. У 1939 році, після звільнення оселився в Києві. У 1946 році разом з поетом Давидом Гофштейном піддався різкій критиці на московському засіданні Єврейської Секції Спілки Письменників СРСР, зібраному в зв’язку з постановою партії про журнали «Звезда» і «Ленінград».

Мойше Пинчевский народився в бессарабському єврейському містечку Теленешты (тепер райцентр Теленештского району Молдови) в 1894 році. Навчався в хедері, єшиві в Одесі. З 1913 року — в Аргентині, спочатку чорноробом у Буенос-Айресі, потім вчителем в колонії єврейських гаучо, разом з Абой Клігером поневірявся по країні.

Почав публікувати вірші в місцевій єврейській пресі в 1913 році, перший збірник «Цвіт» (Цвітіння) вийшов в Буенос-Айресі в 1918 році; видав книжку оповідань в 1920 році. Публікував вірші, оповідання, критичні статті. Повернувся в Європу в 1920 році, жив у Німеччині, Бельгії, Румунії (в тому числі на батьківщині в Бессарабії). У 1926 році перебрався через Дністер, по якому проходив державний кордон СРСР, і оселився в Москві, а з 1928 року — в Харкові.

В роки життя в Радянському Союзі опублікував 13 книг (у тому числі 3 дитячих), 12 п’єс, безліч публікацій у періодичній пресі. В 1929 році виходить поема «Бесарабие» (Бессарабія), за нею слідують збірники «Фір Поэмэс» (Чотири поеми, 1930), «Фар Кіндер» (Для дітей, 1930), «Лідерів Фун Тог» (Вірші дня, 1932), «Гіт Дем Фирһанг» (Дайте завісу, 1932), «Ундзэрэ Кіндер Лідерів» (Вірші наших дітей, 1933), «Фейгэлэ Ун Ракэлэ» (Пташка і рачок, 1935), «Дос Лэбм Ун Дер Тойт Фун Вільям Свен» (Життя і смерть Вільяма Свена, 1935), «Дер Баштан» (Баштан, 1935), «Ельдорадо» (1936), «Юрэ» (Юра, 1936), «Фун Фрілінг Біз Фрілінг» (Від весни до весни, 1938), «Ді Гликлэхэ Вос һобм Дэрлэбт» (Щасливчики, які дожили, 1938), «Дос Ленін-Блимл» (Квітка Леніна, 1940), «Геклибэнэ Лідерів» (Вибрані вірші, 1940).

П’єси Пинчевского «Гедэктэ Кортн» (Биті карти, 1930), «Гіт Дем Фирһанг» (Завіса!, 1931), «Коля» (1937) та інші ставилися провідними єврейськими театрами країни, а також у перекладах російською, українською, казахською та чеською мовами. Автор лібрето дитячого балету «Лелеченя», поставленого у Великому театрі в 1935 році; п’єса «Лелека» ставилося Єврейським дитячим театром у Києві наприкінці 30-х років (з Сонею Лейман в ролі негреняти Круирука) та Київським Державним Єврейським театром (ДОРЄТ) в Чернівцях після війни. Інша пригодницька п’єса Пинчевского «Ельдорадо» (1936) також йшла на сцені київського Єврейського дитячого театру (з Сонею Лейман ж у ролі шукачки пригод Ельзи) — єдиного дитячого театру на ідиші в СРСР. Виставою за п’єсою «Їх Ідеальний» (Я живу, 1945) 10 березня 1945 року відкрився перший післявоєнний сезон переведеного в Чернівці Київського ГОСЕТа. Твори перекладалися російською, українською, казахською, німецька, чеська, іспанська мови. Член Союзу Письменників СРСР з 1934 року.

У 1938 році Мойше Пинчевский був арештований за звинуваченням у шпигунстві. У 1939 році, після звільнення оселився в Києві. У 1946 році разом з поетом Давидом Гофштейном піддався різкій критиці на московському засіданні Єврейської Секції Спілки Письменників СРСР, зібраному в зв’язку з постановою партії про журнали «Звезда» і «Ленінград». У отчетномписьме керівництва Єврейської Секції А. А. Жданову, Гофштейн (за поему «Пеніцилін») і Пинчевский (за п’єсу «Я живу») критикувалися за націоналістичні мотиви, песимізм, відсутність ідеологічного змісту і занепадництво. 24 червня 1951 року Пинчевский був повторно заарештований і засуджений на десять років виправно-трудових таборів суворого режиму. Помер незабаром після звільнення в 1955 році.

Посмертні збірки вибраних творів вийшли російською мовою окремими книжками («Лелеченя», 1959 та «Дойна», 1960) в Москві, а також на іспанській мові в Буенос-Айресі (2003). Композиція «Басарабие» (Бессарабія, дойна) на слова Пинчевского у виконанні скрипаля Іцхака Перлмана і клезмер-групи Brave Old World була випущена на компакт-диску в 1995 році (Angel Records, США), з тих пір записувалася різними клезмерскими колективами. Архіви письменника з численними неопублікованими рукописами і машинописями були передані онуками письменника Українському Інституту Юдаїки в Києві.