Михайло Дудін

Фотографія Михайло Дудін (photo Mihail Dudin)

Mihail Dudin

  • День народження: 20.11.1916 року
  • Вік: 77 років
  • Дата смерті: 31.12.1993 року
  • Громадянство: Росія

Біографія

Народився 7 (20) листопада 1916 році в селі Клевнево Івановської області в селянській родині. Рід Дудиных — рід скоморохів, бродячих артистів і поетів, і напевно, це визначило його покликання. Навчався в школі селянської молоді на агронома, але агронома з нього не вийшло. Закінчив Іванівську текстильну фабрику-школу, отримав спеціальність помічника майстра ткацького, але ткачем теж не став. Почав писати вірші рано, з 1934.

У 18 років призивається в армію, навчається в полковій школі молодших командирів, але не встигає її закінчити. Починається війна з Фінляндією. Його направляють на фронт (1939-40). Творчість стала для нього порятунком від страху і здичавіння». Перша книга віршів «Злива» вийшла Іванові в 1940.

З травня 1940 по 2 грудня 1941 служить в гарнізоні півострова Гангут (російська назва півострова Ханко), героїчно оборонявшегося від фінських військ. У грудні гарнізон евакуюється в Кронштадт. Почалася Вітчизняна війна застає Дудіна в Ленінграді, де йому довелося пережити початок блокади. Пізніше працює у фронтових газетах.

У роки війни вийшли збірки «Фляга» (1943), «Багаття на перехресті» (1944).

У повоєнні роки публікує збірники: «Вважайте мене комуністом» (1950), «Мости. Вірші з Європи» (1958), «До запитання» (1963).

В 1970-е багато й успішно працює, випускаючи збірники віршів досить регулярно: «Татарник», «Поеми», «Рубежі», «Клубок» та ін. В 1977 вийшла книжка нарисів — «Право на відповідальність».

Багато перекладає з грузинського, башкирського, балкарського, латиського (збірка «5 сестер і 32 брата — все разом. Моя антологія», 1965). У 1986 публікує книгу віршів і поем «Пісні мого часу»; у 1987 — поему «Зерна»; 1989 — книгу віршів «Закінчується двадцяте століття» і книгу, що вийшла в Єревані, — «Земля обітована» (Посвячення. Переклади. Есе. Вірші); в 1991 — вірші і поеми «Доля»; в 1995 — «Дорогий крові по дорозі до Бога» (вірші 1986 — 93). М. Дудін жив і працював в Санкт-Петербурзі.