Михайло Альбов

Фотографія Михайло Альбов (photo Mihail Albov)

Mihail Albov

  • День народження: 08.11.1851 року
  • Вік: 59 років
  • Місце народження: Санкт-Петербург, Росія
  • Дата смерті: 12.06.1911 року
  • Громадянство: Росія

Біографія

Рідкісний випускник філфаку нині згадає про Михайла Ниловиче Альбове, письменника «демократичної спрямованості». Талант Михайла Ниловича так і не вивів його за межі позаминулого століття. Хоча він в свій час був відомою фігурою і примітною.

Після революції його твори не перевидавалися. Скупі відомості про нього зариті в могильники приміток і коментарів. Син диякона і помісної дворянки, болісно захоплений Дюма, Полем Февалем, Дефо і Діккенсом, друкуватися почав з 13 років. Був виключений з 4-го класу петербурзької гімназії «за неуспіхи», оскільки більшу частину часу віддавав творчості.

Лиходійка доля прорахувалася: писати Альбов не кинув.

Після закінчення юридичного факультету Петербурзького університету Альбов, новоспечений юрист і повний наполеонівських планів літератор, пішов на російсько-турецьку війну – братом милосердя в Дунайську армію. Після війни отримав срібну медаль «За старанність».

На терені служителя муз він не здобув лаврів. Так і не зміг подолати впливу «Бідних людей» Достоєвського. А коли подолав, виявилося, що його герої – тьмяні, сірі, невлаштовані люди столиці, мізераблі. Двійники дав їм життя господаря.

Альбов прожив життя бліду, самотню і понуро-страдницьку. Сучасники згадували, що його обличчя здавалося не тільки втомленим, але огасшим… а в недвижном погляді відчувалася безнадійна, вічно гризе туга». Чехов, який посилає в редагований Альбовым «Північний вісник» свої розповіді, пише Полонському: «Після «Степу» я майже нічого не писав. Почав було похмурий розповідь у смаку Альбова, написав близько полулиста і кинув до березня».

Корній Чуковський вважав – страждання Альбова не марні: «Так болісно й настирливо, з усією кров’ю серця оспівати якусь спрагу чогось нового, пошматувати, подряпати себе від борошна тьмяного самотності – це зарахується йому неодмінно».

Зачлось – на тверду трійку.