Мері Енн Лем

Фотографія Мері Енн Лем (photo Mary Ann Lamb)

Mary Ann Lamb

  • День народження: 03.12.1764 року
  • Вік: 82 роки
  • Місце народження: Лондон, Великобританія
  • Дата смерті: 20.05.1847 року
  • Громадянство: Великобританія

Біографія

У 1807 році Мері разом з Чарльзом працювала над дитячою книгою ‘Шекспірівські розповіді’ (Tales from Shakespeare), що представляла собою прозові перекази п’єс Шекспіра, адаптовані для дітей. Книга стала успішною, і в наступні роки Мері і Чарльз написали кілька інших популярних творів для дітей.

У 1796 році 32-річна Мері, якій доводилося піклуватися про свою родину, в нападі божевілля, викликаному постійною напругою, зарізала свою матір кухонним ножем, і з тих пір повинна була знаходитися під постійним контролем. Коли помер її батько, офіційним опікуном Мері став її молодший брат Чарльз. Вони жили разом.

У 1823 році вони познайомилися з 22-річною сиротою на ім’я Емма Ізола (Emma Isola) і взяли її до себе. Десятьма роками пізніше Емма вийшла заміж за Едварда Моксона (Edward Moxon), видавця Чарльза.

У 1807 році Мері разом з Чарльзом працювала над дитячою книгою ‘Шекспірівські розповіді’ (Tales from Shakespeare), що представляла собою прозові перекази п’єс Шекспіра, адаптовані для дітей. Книга стала успішною, і в наступні роки Мері і Чарльз написали кілька інших популярних творів для дітей. Крім того, Мері Лем опублікувала власний твір в епістолярному жанрі, ‘Школа місіс Лейчестер’ (Mrs Leicester’s School), яка, як вважав поет Семюел Кольрідж (Samuel Coleridge), повинно було бути визнано однією з ‘найбільших перлин у скарбниці англійської літератури’. Саме завдяки цій книзі, що складається з розповідей про осиротілих дівчат, у яких не було матерів, Мері Лем ділилася з читачами особистої темою горя і провини. Хоча в свій час ‘Школа місіс Лейчестер’ отримала прекрасні критичні відгуки і добре продавалася, вона не пережила своєї епохи. ‘Шекспірівські розповіді’, між тим, публікуються досі. Вперше ця книга була видана Вільямом Годвіном (William Godwin) і його другою дружиною Меріджейн Годвін (Mary Jane Godwin).

Мері продовжувала страждати нападами психічної хвороби протягом усього життя. Незважаючи на ці прикрі обставини, Мері разом з братом перебували в центрі літературного і художнього життя Лондона (London), розважаючи у своєму салоні багатьох театральних і літературних світил того часу. У числі інших знаменитостей був і Кольрідж, вирізняв чутливість і співпереживання Мері, які були характерними рисами письменниці протягом тривалих періодів, коли вона була вільна від симптомів біполярного розладу, з яким вона відважно боролася.

Хоча сучасники вважали, що Мері помре першою, першим помер Чарльз. Він помер від наслідків свого падіння зі сходів наприкінці 1834 року, коли в рану потрапила інфекція. Біографи бачать іронію в тому, як сильно брат, офіційний опікун Мері, залежав від неї, але й вона після його смерті ставала все слабкішою і раз за разом потрапляв до лікарні, куди її поміщала сім’я.

Мері Лем померла 20 травня 1847 року, переживши брата на 12 років, і була похована поряд з Чарльзом в Едмонтоні (Edmonton).

Згодом Мері була зображена в якості головного персонажа в романі Пітера Акройда (Peter Ackroyd) ‘Лондонські автори’ (The Lambs of London, 2004). Вона також стала предметом недавнього біографічного дослідження британського письменника Кеті Уотсон (Kathy Watson) під назвою ‘Диявол поцілував її’ (he Devil Kissed Her). Уотсон вважає, що саме Мері належить ‘краща половина’ в ‘Шекспірівських оповіданнях’ з точки зору майстерності і наповнює їх енергії.