Мартін Еміс

Фотографія Мартін Еміс (photo Martin Amis)

Martin Amis

  • День народження: 25.08.1949 року
  • Вік: 67 років
  • Місце народження: Оксфорд, США
  • Громадянство: Великобританія
  • Оригінальне ім’я: Луїс Мартін Еміс
  • Original name: Martin Louis Amis

Біографія

Мартін ріс читають, старанною дитиною. В Оксфорді предметом вивчення стала література, а одним з його викладачів був Джонатан Вордсворт — нащадок поета Вільяма Вордсворта. Через кілька років після закінчення, в 1977-му, Еміс опише свої враження від навчання в цьому поважному закладі у своїй книзі «Мій Оксфорд’ (My Oxford).

Мартін Еміс (Martin Louis Amis) народився в 1949 році в британському Оксфорді, в поважній родині письменника сера Кінгслі Еміс і Хіларі Бардуэлл, дочки мільйонера. Батьки його пізніше розлучилися, а з дитинства хлопчик багато роз’їжджав разом з сім’єю, отримував враження від світу, змінив більше десятка шкіл в Британії, США та Іспанії. Мартін ріс читають, старанною дитиною. В Оксфорді предметом вивчення стала література, а одним з його викладачів був Джонатан Вордсворт — нащадок поета Вільяма Вордсворта. Через кілька років після закінчення, в 1977-му, Еміс опише свої враження від навчання в цьому поважному закладі у своїй книзі «Мій Оксфорд’ (My Oxford).

Літературний дебют Еміс стався в 73-му, тоді він працював рецензентом для лондонської ‘The Observer’, трохи пізніше став співробітником ‘The Times Literary Supplement’.

‘Папери Рейчел’ (The Rachel Papers) – так називався перший роман Еміс, виданий в 1973 році. Роман про серцеві переживання молодої людини був досить високо оцінений критиками, а в 74-му році молодий автор отримав за нього престижну і дуже почесну літературну нагороду — премію Сомерсета Моема (Somerset Maugham Award).

Наступна книга Мар

тіна Еміс – ‘Мертві немовлята’ (Dead Babies) – виявилася зовсім не схожою на першу. Незважаючи на те, що роман вийшов, через всього два роки, це виявилася зовсім ‘інше’ твір. Жорстокість, пристрасті, наркотики, насильство і загальна тема вседозволеності, в якій показані герої, виявилася дуже плідною для критиків, які негайно відреагували своїми їдкими рецензіями. Втім, талант автора при цьому ніким не оспорювався. До речі, цей роман був перевиданий в 77-му, вже в м’якій палітурці, під назвою ‘Похмурі таємниці’ (Dark Secrets).

Не залишаючи своєї редакційної служби, Еміс за ці роки пройшов шлях від простого помічника до редактора відділу прози і поезії. У 1975-1979 він був призначений заступником літературного редактора, а потім і сам став літературним редактором тижневика ‘New Statesman’. З 1980-го письменник впритул зайнявся літературою, однак рецензії і статті писати не припинив.

Четвертий роман Еміс – ‘Гроші: Записка самогубці’ (Money: A Suicide Note) прославив автора. Книга вийшла в 1985 році, та отримала більш, ніж хорошу критику. Прозвучало навіть думка, що роман ‘Гроші’ буде вважатися знаковим произве

женням десятиліття.

У 89-му Еміс дозволив собі посміхнутися над своєю країною — Англією — у романі ‘Лондонські поля’ (London Fields), кожен герой якого, як і вся країна, рухаються до апокаліпсису.

У 1995 році Еміс видає ще одну, згодом гучну книгу під назвою ‘Інформація’ (Information), у центрі якої виявляється видавничий світ з порожніми бестселерами і безглуздими преміями.

У 2003 році вийшла книга ‘Yellow Dog’, а в 2007-му — ‘Дім зустрічей’ (House of Meetings), роман про кохання в Гулагу, присвячений темного періоду в історії Росії. До теми Росії, а саме, сталінізму, письменник вже звертався і раніше — у документальній книзі-есе про сталінізм ‘Коба Жахливий сміх і двадцять мільйонів життів’ (Koba the Dread: Laughter and the Twenty Million).

З наступним романом письменник зібрався в 2009 році. Новий роман Еміс отримав назву ‘Вагітна вдова’ (The Pregnant Widow). В одному з інтерв’ю автор розповів, що ‘запозичив’ заголовок у Олександра Герцена. Мова в книзі йде про шістьох молодих людей, які проводять свої літні канікули. Жанр роману скоріше можна визначити як трагікомедію. Час дії – 1970 рік, місце дії – италья

денікінський замок. Еміс розповів, що на нього справила враження історія життя його власної сестри, яку він вважав жертвою соціальних змін 1960-70-х років.

На сьогоднішній день Мартін Еміс є, за визнанням багатьох критиків, одним з найбільш значних авторів Британії, а його ім’я стоїть в одному ряду з Джоном Фаулзом і Джуліаном Барнсом.

До речі, письменник може дозволити собі і деяку екстравагантність. Так, за його власним визнанням, він не читає книги тих, хто старше його: ‘Я читаю книги своїх друзів. У мене є хороше правило: ніколи не читати книжок людей, які народилися на покоління молодше тебе’.

У Росії ім’я Мартіна Еміс з різних причин не має ваги і тієї популярності, що в Британії – у нас її знають як одного з ‘сучасних англійських письменників’. Втім, і сам письменник не є великим шанувальником сучасної Росії, незважаючи на те, що ставиться з великою повагою до багатьом російським письменникам – Достоєвського, Гоголя, Толстого. Власне, і до Росії, і до російської історії Еміс має чималий інтерес, однак, має свою досить тверда думка з приводу існуючої російської політики і державності.