Мартін Андерсен-Нексе

Фотографія Мартін Андерсен-Нексе (photo Martin Andersen-Nexe)

Martin Andersen-Nexe

  • День народження: 26.05.1869 року
  • Вік: 85 років
  • Дата смерті: 01.06.1954 року
  • Громадянство: Данія

Біографія

Величезним був вплив на Нексе поїздки в революційний Петербурга і Кронштадта в 1907 р. найзначнішим твором раннього Андерсена-Нексе став роман «Пелле-Завойовник»

Мартін Андерсен НЕКСЕ [1869—] — відомий датський письменник. Р. у Копенгагені, у родині муляра. З дев’яти років починає самостійно заробляти: працює пастухом, батраком, надходить в учні до шевця. З 20 років Н. — муляр. Весь цей час Н. наполегливо займається самоосвітою, відвідує один час вечірню школу для робітників, складає іспит на народного вчителя. У 1891 році виходить перший друкований твір Н. «Тіні». Н. однаково добре відомі працю і побут датського робітника, ремісника і сільськогосподарського пролетаря. Всі його творчість є прекрасною ілюстрацією до господарської і частково політичного життя сучасної йому Данії. Письменник крок за кроком показує впровадження нового капіталістичного способу виробництва, перетворення кустаря в робітника, дрібного хлібороба у сільськогосподарського пролетаря. Значне місце в його творчості займають безробітні, люмпенпролетарий, ремісник, утерявший свою самостійність, селянин, прогнанный з своєї ділянки землі. Всіх їх об’єднує прагнення в що б те не стало зберегти свою уявну свободу. Герой стає полубродягой, який працює час від часу рівно стільки, щоб не померти з голоду («Бигум — дерев’яна нога», «Гарібальді» та ін), і кінчає своє життя в ненависному робочому будинку («Цар Навуходоносор»). Н. ставиться до нього з великою любов’ю як до носія абстрактного прагнення людини до свободи. Індивідуалістичне бунтарство в ряді творів Н. є єдиною формою боротьби проти існуючого ладу. Своєрідний анархо-індивідуалізм, до якого у своїх відносинах до оточуючого

707

насправді приходять його персонажі, поєднується у Н. однак з правильною класової оцінкою сучасного суспільства, з подачею ним матеріалу, просоченого класовою ненавистю до эксплоататорам. З великим знанням справи показана вся складна машина куркульсько-капіталістичної эксплоатации, так само згубна як для учнів, так і для підпаском. Н. не може пройти байдуже повз эксплоататора, будь то міський буржуа або фермер, не показавши основ його благополуччя. Проте у творчості М. дає себе помітно відчувати розрив між правильним показом капіталістичної дійсності і політичними висновками. У своєму великому творі «Пелле-переможець» [1906], переведеному на всі європейські яз. Н. розгорнув широку картину зростання робітничого руху в Данії, відобразивши історію датської соц.-дем., умови розвитку цього руху, методи боротьби капіталістів з спробами робочого класу організуватися (звільнення, локаути, система премій, переманювання менш стійких елементів і т. д.). Передаючи навіть в основному правильно настрою робочої маси, Н. у політичних висновках та узагальненнях підпадає під вплив опортуністичних ідеологів II Інтернаціоналу. Пелле принципово проти збройних виступів, політична боротьба взагалі поза полем його зору. Загальна рівність і соціалізм, про яких він мріє, де-то далеко і недосяжні. Завдання сьогоднішнього дня герой роману, а вслід за ним і сам письменник, бачить в професійній організації робочих, з до-рій змушені були б рахуватися капіталісти. «Ми повинні організуватися і сподіватися на час», — закликає Пелле, сподіваючись на мирний переворот.

«Я не думаю, щоб революція могла призвести до чого-небудь хорошого», — говорить він своєму другові Мартіну, носієм революційних ідей, воплощающему для Нексе «анархічне руйнівне начало» в противагу Пелле, «натурою творчою». Надзвичайно характерна для цього близького пролетаріату письменника трактування взаємин маси і героя. Відображаючи настрої пролетарської маси, він показує її набагато більш революційно налаштованої, ніж її реформістський вождь, в політичну програму якого революційний виступ маси не вкладається. Однак герой — у центрі всіх подій, а маса — покірна в його руках сила. Підпорядкованість Н. у попередній період ідеології дрібної буржуазії пояснюється тим, що він — робітник-письменник економічно відсталої країни — відображає у своїй творчості світогляд не індустріального пролетаріату, а пролетаря дрібних майстерень міста, батраків і поденників, ще недавно пов’язаних з приватною власністю. Звідси переоцінка ролі окремої особистості і розрив між дійсним відображенням капіталістичної эксплоатации і тими політичними висновками, крим приходять герої Нексе.

Недостатня зрілість пролетарського світогляду визначає і художню характеристику Нексе. Н. у більшості випадків

708

дає конкретні високохудожні опису оточуючих її явищ, виявляючи характерне для нього загострену увагу до соціальної проблематики, але рідко йому вдається втілити багатий запас своїх спостережень у синтетичну картину класової боротьби. Боротьба з эксплоататорами зводиться у нього в більшості випадків до окремих фактів з біографії його героїв. Герої Н. — надзвичайно типові представники зазначених шарів пролетаріату, але не показана нерозривний взаємна зв’язок кожного пролетаря в його найкращих прагненнях з його класом. Головний герой Н. — Пелле («Пелле-переможець»), к-рий повинен явити собою вождя пролетаріату, — часто протиставляється масі.

Незважаючи на довголітнє вплив опортуністичної датської соц.-дем., у питаннях імперіалістичної війни і пролетарської революції в Росії Н. рішуче стає на бік революції. У 1923 році він здійснює поїздку в СРСР; враженням від цієї поїздки «на батьківщину пролетаріату всього світу» присвячена його книжка «На світанку» [1923]. Твір це свідчить як про розуміння більшовицької революції, так і про глибокої симпатії до країни Рад і ненависті до буржуазної Європі. Н. викриває «мерзенні наміри пліткарів і всієї наклепницької кампанії проти СРСР як з боку буржуазії, так і соц.-фашизму і авгуров свободи і гуманності, по черзі на всіх кафедрах світу свідчать проти більшовизму». Про подальшому зсуві вліво свідчать і виступи Н. під час його відвідин Країни Рад у 1933. Єдиний вихід для пролетаріату Н. в даний час бачить в комунізмі.