Марія Семенова

Фотографія Марія Семенова (photo Maria Semenova)

Maria Semenova

  • День народження: 01.11.1958 року
  • Вік: 58 років
  • Місце народження: Ленінград, Росія
  • Громадянство: Росія Сторінок:

Біографія

російська письменниця, літературний перекладач. Найбільш відома як автор роману «Вовкодав»[2]. Автор багатьох історичних творів та історичної енциклопедії «Ми — слов’яни!»[3], одна із засновників «слов’янського фентезі»,[4] пише також детективні романи.

Марія Семенова народилася в 1958 році в Ленінграді в родині науковців. Дитинство пройшло в рідному місті. Сама Марія сказала, що була малорухливим дитиною і захоплювалася читанням. Також Марія Семенова зізналася, що ще до того моменту, коли вона навчилася писати, у неї в голові народжувалися різні історії, а після набуття цього досвіду «фонтан було вже не заткнути».

Батьки хотіли, щоб дочка пішла по їх стопах і не ставилися до її творчості серйозно[6]. У старших класах школи у Марії зародився інтерес до подій, що відбувалися в часи Древньої Русі. Спочатку вона захоплювалася вікінгами, однак доля скандинавських мореплавців часто перетиналася з слов’янами і Марія переключилася на останніх.

Після закінчення школи в 1976 році Марія вступила в ЛИАП. У 1980 році письменниця принесла свою повість «Кульгавий коваль» у видавництво «Дитяча література», яке пообіцяло випустити її у світ. У 1982 році вона закінчила інститут і отримала диплом інженера-електрика за спеціальністю «ЕОМ». Закінчивши інститут, Марія десять років працювала в НДІ фахівцем з комп’ютерів. Письменниця говорила, що анітрохи не шкодує про здобуту освіту і про подальшу йому роботі.

У 1989 році у видавництві «Дитяча література» виходить перша книга «Лебеді летять». Після того як у 1992 році «Леніздат» випустив другу книгу під назвою «Пелко і вовки», Марія Семенова вирішила покінчити з роботою інженером і влаштувалася літературним перекладачем у видавництво «Північно-Захід» (під псевдонімом Галя Трубіцина). Письменниця відразу принесла у видавництво свої історичні твори, але на той момент вони не викликали інтересу.

Тоді, щоб заробити на життя, Марія стала перекладати книги, зміст яких не представляло для неї великої художньої цінності, та на противагу цьому стали з’являтися її власні твори[6]. У той час величезною популярністю користувалося західне фентезі, і багато письменники почали брати собі закордонні псевдонім і писати в цьому стилі[9]. Марія сама перекладала величезна кількість книг цього жанру і вважала, що їх можна охарактеризувати словом «макулатура»