Марія фон Ебнер-Эшенбах

Фотографія Марія фон Ебнер-Эшенбах (photo Marie von Ebner-Eschenbach)

Marie von Ebner-Eschenbach

  • День народження: 13.09.1830 року
  • Вік: 85 років
  • Місце народження: Кромержижом, Чехія
  • Дата смерті: 12.03.1916 Сторінки:

Біографія

австрійська письменниця, драматург, популярність якої в кінці XIX століття принесли психологічні романи і повісті. З найбільш відомих робіт — роман «Мирське дитя» (1887). Також відома своїми цитатами

Марія фон Ебнер-Эшенбах виросла під керівництвом своєї мачухи, яка прищепила їй любов до німецької літератури, чим і визначила її подальшу долю. Живучи в маєтку батька в Моравії, то в австрійській столиці, Марія мала можливість вивчити відразу два громадських шару, зображуваних у її творах: моравское селянство і австрійську аристократію[5].

18-ти років від роду вона вийшла заміж за барона Е., військового інженера. Під впливом віденського Бург-театру вона спробувала свої сили в драматичному творчості, але трагедія її «Maria Stuart in Schottland» (1860), поставлена в Карлсруе, не мала успіху ні на сцені, ні у критики; за нею йшли «Marie Roland» (1867), «Doctor Ritter» (1872) і комедія «Männertreue» (

1874)[5].

Успіх «Erzählungen» (1875) усвідомив письменниці справжню область застосування її обдарування, яке ще з більшою силою проявилося в «Dorf — und Schlossgeschichten» (1883). Тепер вона по праву вважається першою з сучасних німецьких письменниць, видатної по глибині спостереження, об’єктивності зображення, тонкого гумору і живому соціальному почуттю, проникаючому твори цієї аристократки по народженню і смакам[5].

Крім зазначених творів, в «Gesammelte Schriften» (з 1892 р., 6 т.) Е. ввійшли «Aphorismen» (1880), «Parabeln, Märchen und Gedichte» (1892), нова серія «Dorfund Schlossgeschichten» (1888), великі повісті «Das Gemeindekind» (1888) та «Unsühnbar» (1890). Видання неповно: у нього н

е увійшли «Ein kleiner Roman» (1889) і численні пізніші розповіді. Згідно ЭСБЕ, кращі з оповідань: «Jakob Szela», «Die Unverstandene auf dem Dorfe», «Er lässt die Hand küssen», «Lotti, die Uhrmacherin», «Nach dem Tode», «Wieder die Alte», «Die Freiherrn von Gemperlein», «Oversberg», «Die Kapitalistinnen», «Zwei Komtessen», «Glaubenslos», «Rittmeister Brand», «Bertram Vogelweid»[5].

Поволі коло її спостережень розширювався; вона ознайомилася також з буржуазними колами і дала їх зображення; цікава також обширна галерея типів прислуги. Головне достоїнство Ебнер-Эшенбах — вміння розповідати; рух розповіді — її основна мета; їй служать, як вони вдалі самі по собі, окремі характери, середа,

настрої. Зображення суспільних протиріч і несправедливості діє в її творах тим сильніше, що очевидно чуже будь-якої тенденційності, непримиренної з оптимістичними і ідеалістичним світоглядом Ебнер-Эшенбах[5].

Російською мовою першими були видані наступні твори Ебнер-Эшенбах: «Вихованець громади» («Вісник іноземної літератури», 1892); «Зразковий учень» («Кн. Ниви», 1899, № 5); «Учень першого розряду» («Російська думка», 1900, № 10); «З відзнакою» («Російська вест.». 1901, № 9); «Мирське дитя» (1897); «Клятва» («ділянка в івано-франківській. оглядачі.», 1898, № 3); «Спалити не роздруковуючи»; «Стара собака»; «Первісток» («Російський вісник», 1901, №№ 11-12)[5]. Зображена на поштових марках Австрії 1966 і 1991 року.