Леонід Глібов

Фотографія Леонід Глібов (photo Leonid Glebov)

Leonid Glebov

  • День народження: 05.03.1827 року
  • Вік: 66 років
  • Місце народження: с. Веселий Поділ, Полтавська губернія, Україна
  • Дата смерті: 10.11.1893 року
  • Громадянство: Україна

Біографія

З 1867 р. стає управителем земської друкарні, продовжує активну творчу працю, готує збірки своїх байок, публікує фейлетони, театральні огляди, статті, поезії російською мовою, твори для дітей.

Народився в родині управителя садибами магнатів Родзянків. Початкову освіту здобув вдома за участю матері, а 1840 році вступив до Полтавської гімназії, де почав писати вірші і де вийшов його перший збірник поезій російською мовою «Стихотворения Леонида Глебова» (1847).

До жанру байки Глібов звертається під час навчання в Ніжинській гімназії вищих наук. Він переробляє українською мовою байки Крилова(частину яких, в свою чергу, являють собою переробку байок Лафонтена і Езопа). Тоді ж деякі з них друкує у газеті «Черниговские губернские ведомости».

Литературныйпсевдоним — Леонід Глібов — пов’язаний з тим, що «ять» в українській мові традиційно передається через «і», а в російській мові — через «е».

Після закінчення ліцею (1855) Глібов працює вчителем історії та географії в Чорному Острові на Поділлі, а з 1858 р. — у Чернігівській чоловічій гімназії, відстоює прогресивні методи педагогіки. Навколо сім’ї Глібову групується чернігівська інтелігенція. У 1861 р. письменник стає видавцем і редактором новоствореної газети «Чернігівський листок». На сторінках цього тижневика часто публікувалися соціально гострі матеріали, спрямовані проти місцевих урядовців, поміщиків, зловживань судових органів. За зв’язки з членом підпільної організації «Земля і воля» В. Андрущенко в 1863 р. Глібова було позбавлено права бути вчителем, над ним встановлено поліцейський нагляд.

Два роки поет прожив в Ніжині, а 1865 р. повернувся у Чернігів і деякий час працює дрібним чиновником у канцелярії губернатора. З 1867 р. стає управителем земської друкарні, продовжує активну творчу працю, готує збірки своїх байок, публікує фейлетони, театральні огляди, статті, поезії російською мовою, твори для дітей.

Широке визнання в українській літературі Глібов здобув як байкар. Всього він написав кілька сот байок. Перша збірка «Байки Леоніда Глібова», що містив 36 творів, вийшла у Києві 1863 р., однак майже весь тираж був знищений у зв’язку з Валуєвським циркуляром. У 1872 р. вдалося видати другу, доповнену, книгу байок, а 1882 р. — третю, що була передруком другий. Спроби видати інші збірники виявилися невдалими через цензуру.

Помер Л. Глібов 10 листопада 1893 р. в Чернігові, де і похований, біля правої стіни Троїцького Собору, де нині знаходиться Чернівецька Єпархія і Чернігівське Духовне Училище.