Лейзер Вольф

Фотографія Лейзер Вольф (photo Leiser Wolf)

Leiser Wolf

  • Рік народження: 1910
  • Вік: 33 роки
  • Місце народження: Вільна, Росія
  • Рік смерті: 1943
  • Громадянство: Росія
  • Оригінальне ім’я: Лейзер Меклер
  • Original name: Leiser Meckler

Біографія

Єврейський поет, прозаїк, один із засновників літературної групи «Юнг Вилне», прихильник територіалізму. Писав на ідиш.

Лейзер Грінберг народився в бессарабському єврейському містечку Липкани (тепер Бричанского району Молдови) в родині торговця борошном і пшеницею Хоскл Грінберга. До 17 років жив у Липканах; навчався у місцевих педагогів Іцика Школяра і Элиэйзэра Штейнбарга. Останній став його поетичним наставником. Однак публікуватися Грінберг почав тільки в Америці, куди приїхав в 1913 році. Жив у Бостоні і Броктоне (штат Массачусетс).Після навчання в університеті штату мічиган в Енн-Арбор працював учителем у єврейських школах в Нью-Йорку (з 1927 року). Тут, починаючи з кінця 1920-х років, один за іншим виходять численні поетичні збірки: «Гасп Ун Эвенюс» (Вулиці авеню, 1928), «Фун Умэтум» (Звідусіль, 1934), «Фішер-Дорф» (Рибальське село, 1938), «Ді Ланге Нахт» (Довга ніч, 1946), «Банахтикер Діалог» (Нічний діалог, 1953), «Эйбикер Доршт» (Вічна спрага, 1968), а також літературознавчі роботи і літературна критика: «Мойше-Лэйб һалперн Ін Рам Фун Зайн Дор» (Мойше-Лейб Галпернв обрамленні свого покоління, 1942), «Централэ Мотивн Ун Грунт-Проблемэн Ін һэй Лейвикс Шафн» (Центральні мотиви та основні проблеми у творчості Х. Лейвика, 1961), «Янкев Глатштейнс Фрэйд Фун Идишн Ворт» (Радість слова Янкев Глатштейна, 1964) та інші. У 1930-ті роки співпрацював з нью-йоркським журналом пролетарської літератури і критики «Сигнал» (1933-36), редагував журнал «Гецелтн» (Шатри, 1945), разом з Е. Шульманом заснував видавництво літератури на ідиші, склав і відредагував тому вибраних творів поета Мойше-Лейб Галперна (1934). З 1951 по 1954 рік був віце-головою міжнародного идишского пен-клубу.Туторіал лейзер фліп У 1952 році у співпраці з Ірвінгом Хау (Irving Howe, наст. прізвище Горенштейн, 1920-1993) розпочав проект видання творів єврейської літератури в англійських перекладах. Намагаючись залучити відомих англомовних літераторів до роботи над творами раніше не переводившихся на англійську мову авторів, Грінберг запросив у свою нью-йоркську квартиру на 19-ій вулиці манхэттэнского іст-сайда письменника Сола Беллоу. Оскільки Беллоу, при вільне володіння розмовною ідишем не вмів читати цією мовою, Грінберг читав йому вголос оповідання «Гимпл-Там» (Гимпель-дурень) письменника Іцхока Башевиса-Зінгера, який Беллоу на ходу друкував в англійському перекладі. Цей перший переклад Башевиса-Зінгера на англійську мову придбав широку популярність і таким чином, з легкої подачі Грінберга і Беллоу, запустив англомовну кар’єру письменника, яка увінчалася в 1978 році Нобелівською премією з літератури. Сам збірник, «A Treasury of Yiddish Stories» (Скарбниця оповідань на ідиш), що вийшов в 1954 році, також незабаром отримав культовий статус і з тих пір багато разів перевидавався (останнє, розширене видання 1990 року — у пресі досі), у 1985 році був переведений на італійську мову.У тому ж 1954 році дует Грінберг — Хау випустив аналогічний збірник єврейської поезії в англійських перекладах(«A Treasury of Yiddish Verse»), обретший схожу долю і згодом вийшов у престижній серії класичної літератури Penguin Classics. Успіх цих двох книг, фактично в перший раз ознакомивших англомовну публіку з єврейської літературою, зміцнив співробітництво Грінберга та Хау, які в наступні два десятиліття підготували побудовані за тим же принципом збірники «Voices From The Yiddish» (Голоси з Ідишу: есеї, мемуари, щоденники; перше видання у 1972 році), «Ashes Out of Hope» (Попіл з надії: художні твори радянських єврейських письменників; перше видання — 1977) та вибрані твори класика єврейської літератури В. Л. Переца (1975). Всі вони перевидавалися багато разів, як у Сполучених Штатах, так і у Великобританії, і ввели в літературний побут англомовних країн ряд блискучих імен сучасної єврейської літератури, в тому числі і творившейся по той бік залізної завіси (письменників Бергельсона, Маркиша, Гофштейна та інших).