Карлос Фуентес

Фотографія Карлос Фуентес (photo Karlos Fuentes)

Karlos Fuentes

  • День народження: 11.11.1928 року
  • Вік: 83 роки
  • Місце народження: Панама, Панама
  • Дата смерті: 15.05.2012 року
  • Громадянство: Мексика

Біографія

Мексиканець за походженням, на історичну батьківщини Карлос Фуентес вперше потрапив до 16 років. Це, втім, не завадило йому згодом стати одним із найвизначніших літературних діячів як Мексики, так і всієї Латинської Америки; по праву Фуентес міг називатися живим класиком сучасної прози.

Карлос Фуентес Масіас (Carlos Fuentes Macías, 11.11.1928 – 15.05.2012) – мексиканський письменник і есеїст; відомий як автор «Смерть Артеміо Круса’ (‘The Death of Artemio Cruz’), ‘Аура’ (‘Aura’), ‘Наша земля’ (‘Terra Nostra’), ‘Старий грінго’ (‘The Old Gringo’) і ‘Христофор Ненароджений’ (‘Christopher Unborn’).

Народився Карлос в сім’ї мексиканського дипломата Рафаеля Фуентес (Rafael Fuentes) і його дружини Берти Масіас (Berta Macías). Через роботу батька сімейства часто доводилося переїжджати з місця на місце; дитячі роки Карлоса пройшли в ряді латиноамериканських столиць. Згодом саме цей кочовий спосіб життя дав Фуэнтесу можливість дивитися на Латинську Америку як сторонньому – і критично мислячої – спостерігачеві. У період з 1934-го по 1940-го Фуентес-старший працював в мексиканській посольстві у Вашингтоні (Washington, D. C.); там Карлос відвідував англомовну школу – і, згодом, почав вільно висловлюватися англійською. У цей же період Фуентес почав писати; через деякий час він навіть створив свій власний журнал, який роздавав по квартирах у своєму кварталі.

У 1938-му в Мексиці націоналізували іноземні нафтові копальні; шум з цього приводу піднявся на всі Штати – і зростанню популярності Карлоса серед однокласників галас ця аж ніяк не сприяла. Остракізм з боку однокласників, втім, мав і позитивний ефект; як зізнавався Фуентес, саме в цей час він вперше остаточно усвідомив себе справжнім м

ексиканцем. У 1940-му сімейство Фуентес перебралося в Сантьяго, Чілі (Santiago, Chile); тут Карлос знайшов собі нове захоплення – він зайнявся вивченням соціалізму. У багатьох відносинах розвитку цього інтересу сприяло знайомство з поетичними екзерсисами Пабло Неруди (Pablo Neruda).

Вперше в житті до Мексики Карлос перебрався до 16 років – саме тоді він відправився вивчати право в Національний Автономний Мексиканський Університет Мехіко (Mexico City). Передбачалося, що диплом юриста виявиться безцінним для подальшої дипломатичної кар’єри. Крім того, Фуентес став ще й журналістом – працювали в денний газеті ‘Hoy’ – і зайнявся написанням коротких оповідань.

У 1957-му Карлос Фуентес став головою відділу культурних відносин Міністерства Закордонних Справ. Ще через рік Карлос опублікував ‘Where the Air Is Clear’; успіх дебютного твору перевершив всі очікування – Карлос став зіркою національного рівня, і навіть зміг залишити дипломатію, щоб зайнятися літературою на повну ставку. Переповідав дебютний твір Карлоса про Федеріко Роблесі (Federico Robles), що лишив революційне минуле і став досить вдалим і могутнім фінансистом. Цікава повість, однак, була не лише образом головного героя і сюжетною лінією; дуже яскравою частиною твори стали описи Мехіко-сіті. Фактично, повість була настільки ж присвячена місту, наскільки самому Роблесу.

У 1959-му, на зорі кубинської революції, Карлос перебрався в Гавану (Havana); там він

писав статті та есе, в яких висловлював свою підтримку Кастро. У тому ж році Фуентес одружився на мексиканській актрисі Риті Маседо (Rita Macedo). Взагалі, з протилежною статтю у Карлоса складалося все більш ніж пристойно; письменник був неймовірно красивий і деякий час крутив романи з актрисами Жанною Моро (Jeanne Moreau) і Джин Сіберг (Jean Seberg). Відомо, що саме Сіберг надихнула Фуентеса на створення повісті ‘Diana: The Goddess Who Hunts Alone’. У шлюбі з іншою своєю дружиною, журналісткою Сільвією Лемас (Silvia Lemus), Карлос прожив до самої своєї смерті.

В період з 1975-го по 1977-й Фуентес служив послом Мексики у Франції; пізніше він залишив свій пост на знак протесту проти призначення екс-президента Густаво Діаса Ордаса (Gustavo Díaz Ordaz) послом в Іспанії. Відомо також, що Карлос встиг спробувати себе в якості викладача в цілому ряді високорангових навчальних закладів; він викладав у Кембриджі і Брауна, Прінстонського і Гарвардського університету, Університету Пенсільванії і Корнелле. Серед друзів Карлос були Луїс Бунюель (Luis Buñuel), Вільям Стайрон (William Styron), Фрідріх Дюрренматт (Friedrich Dürrenmatt) і соціолог Ч. Райт Міллс (C. Wright Mills). Останньому, до речі, Карлос присвятив одну з найвідоміших своїх книг – «Смерть Артеміо Круза’. Якийсь час Фуентес також товаришував з мексиканським поетом і нобелівським лауреатом Октавіо Пас (Octavio Paz); на жаль, у 80-х дружба їх помітно зіпсувалася – посварилися вони з-за ‘сандіністів’, політичної па

ртии лівого спрямування, яку Карлос підтримував. У 1988-му в журналі Пасу ‘Vuelta’ була опублікована стаття, що містила відверті випади в адресу самого Фуентеса; автор статті ставив під сумнів саме наявність у Карлоса права зватися мексиканцем. Зрозуміло, це додатково посилило ворожнечу між Карлосом і Октавіо; тривала вона до самої смерті Пасу в 1998-му.

У 1989-му Карлос Фуентес став героєм повнометражного документального фільму PBS ‘Crossing Borders: The Journey of Carlos Fuentes’; цей фільм транслювався в Європі (Europe) і неодноразово повторювався в Мексиці.

У Фуентеса було троє дітей, однак лише одній з них вдалося пережити самого Карлоса. Син Карлос Фуентес Лемас (Carlos Fuentes Lemus) помер в 1999-му від ускладнень, пов’язаних з гемофілією, в 25 років; дочка Наташа Фуентес Лемас (Natasha Fuentes Lemus), померла 22-го серпня 2005-го від передозування наркотиків.

Сам себе Карлос Фуентес називав письменником до модерної епохи; працював він, використовуючи лише ручки, чорнило та папір – і вважаючи, що більше письменнику нічого і не потрібно.

15-го травня 2012-го Карлос Фуентес помер у госпіталі Мехіко від масивного крововиливу. Доставили в госпіталь Карлоса з його власного будинку, де письменника виявили в непритомному стані на підлозі. Похований Фуентес був 16-го травня; похоронний кортеж його ненадовго зупинив рух в Мехіко. Співчуття з приводу смерті письменника принесли знаменитості з усього світу; були серед соболезновавших та колеги покійного.