Йосиф Бург

Фотографія Йосип Бург (photo Yoysef Burg)

Yoysef Burg

  • День народження: 30.05.1912 року
  • Вік: 97 років
  • Місце народження: Вижниця, Україна
  • Дата смерті: 10.08.2009 року
  • Громадянство: Україна

Біографія

Український єврейський письменник, останній писав на їдиш прозаїк у Східній Європі.

Народився в Вижниці, одному з відомих центрів хасидизму на Буковині, в той час майже на 90 % населеному євреями. Батько був плотогоном, брав участь у Першій світовій війні як солдат австрійської армії. Коли на Буковину вступили російські війська, мати з сином бігли в Угорщину і ховалися там до закінчення війни.

Коли майбутньому письменникові було 12 років, сім’я переїхала в Черновиці, де він став вчитися професії кравця, давав репетиторські уроки учням молодших класів, ввечері відвідував румунську гімназію, потім — курси єврейських вчителів. Одним з його вчителів був Еліезер Штейнбарг, з байками і п’єсами якого він познайомився в 9 років і який справив на нього великий вплив.

У 1934 році дебютував у газеті «Черновіцер блетер» (ідиш טשערנאָוויצער בלעטער, «Чернівецькі листки») з першим розповіддю на ідиші — «На лісосплаві» (ідиш אױפֿן פּליטנטרײַב афн плитнтрайб). Рішення писати на ідиш, а не німецькою (літературній мові накопиченого єврейського населення міста), було свідомим. З тих пір в єврейській пресі стали постійно з’являтися його короткі новели, присвячені в основному природі Карпат і людям Буковини. Вони публікуються у «Черновіцер блетер» аж до її закриття румунськими владами в кінці 1937 року у зв’язку із забороною на єврейську періодику в країні.

У 1935-1938 навчався на факультеті німецької філології Віденського університету. Після аншлюсу був змушений припинити навчання і повернувся в Черновиці.

У 1939 і 1940 роках в Бухаресті виходять два дебютних збірки оповідань Йосипа Бурга — «На Черемоші» («אויפֿן טשערמוש» афн чермуш) і «Отрута» («סם» сам).

В 1940 році після приєднання Північної Буковини до СРСР прийняв радянське громадянство. У 1941 році за рекомендацією Іцика Фефера був прийнятий до спілки письменників СРСР, але членський квиток отримати не встиг. На початку війни встиг евакуюватися, мати була депортована з міста і загинула в Трансністрії. В евакуації спочатку виявився у АРСР німців Поволжя, потім жив в Узбекистані.

Повернувшись до Чернівців після війни, працював викладачем німецької мови. Кампанія боротьби з «космополітизмом» і розгром єврейської культури в СРСР повалили Бурга в стан творчого шоку, і в його письменницької діяльності настає велика перерва (відчуття того часу Бург передає у своїй новелі «Рус».) Він їде з Чернівців, змушений кинути роботу на кафедрі в інституті дисертацію по творчості Гейне.

У 1950-х роках викладає німецьку мову і літературу на Уралі і в Москві.

У 1958 році разом з родиною (дружиною і дочкою), повертається в Чернівці, знайшовши місто повністю зміненим. Продовжує працювати вчителем німецької мови і пише на ідиш «в стіл». У 1967 році в єдиному в СРСР виданні на ідиші — московському журналі «Советиш геймланд» — вперше з’являється його новий оповідання «Повернення» («צוריק אהײם» цурик аһейм). У 1980 році виходить його перша книга в СРСР — збірка оповідань «Життя триває» («דאָס לעבן גייט ווײַטער» дос лэбм гейт вайтер). У 1987 році його знову приймають до спілки письменників СРСР.

В епоху перебудови активно включився у відродження національного життя єврейської громади Чернівців, очолив Товариство єврейської культури, назване на честь класика єврейської літератури, байкаря Штейнбарга Елієзера. В кінці 1990 року товариство після перерви в 53 роки відновив видання газети «Чернівецькі листки» (на цей раз двомовною — українською мовою ідиш), її редактором став Йосип Бург.

Книги новел і оповідань «Отрута», «Життя продовжується», «Перегук часів», «Запізнений відлуння», «Квіти і сльози» окремими виданнями виходили у ФРН, Австрії, Ізраїлі, Італії в перекладах на кілька європейських мов. У 2007 році до 95-річного ювілею В. Бурга були видані дві його нові книги — «Дев’ять» (німецькою мовою) і «Зустрічі» (на ідиш).

Існують двомовні німецько-идишские видання, в яких текст на ідиші набраний латинським шрифтом.

Нагороди та звання

1992 — Премія Сегала в галузі літератури (Ізраїль)

1993 — Заслужений діяч культури України

1997 — Почесний громадянин міста Чернівці

2002 — золотий Орден Пошани за Заслуги перед Австрійською Республікою.

2007 — Хрест пошани в області науки і мистецтва 1 класу (Австрія)

2009 — Премія Теодора Крамера (Австрія)

У Вижниці вулиця, де письменник жив у дитинстві, за життя була названа його ім’ям.