Йоганн Людвіг Тік

Фотографія Йоганн Людвіг Тік (photo Johann Ludwig Tieck)

Johann Ludwig Tieck

  • День народження: 31.05.1773 року
  • Вік: 79 років
  • Місце народження: Берлін, Німеччина
  • Дата смерті: 28.04.1853 року
  • Громадянство: Німеччина

Біографія

Навчався в університетах Галле, Геттінгена і Ерланген, особливу увагу приділяючи історії англійської літератури – насамперед єлизаветинської епохи (16 ст.). У 1794 почалося його співробітництво з берлінським видавцем і письменником-просвітителем Кр.Ф.Ніколаї.

Народився 31 травня 1773 році в Берліні у родині канатного майстра. Навчався в університетах Галле, Геттінгена і Ерланген, особливу увагу приділяючи історії англійської літератури – насамперед єлизаветинської епохи (16 ст.). У 1794 почалося його співробітництво з берлінським видавцем і письменником-просвітителем Кр.Ф.Ніколаї (1733-1811), за замовленням якого Твк продовжив прозовий цикл В. К. Музеуса (1735-1787) Страусові пера (Straussfedern, 1787), доповнивши його новелами (1795-1798) переважно сатиричного, повчально-раціоналістичного спрямування, різко відрізняють від його попередніх екзотичних, надзвичайно оригінальних робіт, який, зокрема, Альманзур (Almansur, 1790). Змішання раціоналізму і романтизму характерне для всієї творчості Тіка.

Головні твори Тика– сумний роман у листах Історія Вільяма Ловела (Die Geschichte des Herrn William Lovell, 1795-1796) та Народні казки Петера Лебрехта (Volksm rchen, herausgegeben von Peter Lebrecht, 1797), що включають як переказ переказів і легенд з народних книг 15-16 ст., так і власні оповіді, надзвичайно оригінальні, повні чарівництва і таємниці, як, наприклад, Білявий Экберт (Der blonde Eckbert). Народні казки привернули увагу братів Шлегель, особливо Серпня Вільгельма, які проголосили Тіку «романтичним» поетом. У 1799 Твк розпочав роботу над Романтичними творами (Romantische Werke, 1799-1800); до складу двотомника увійшла, зокрема, типово романтична драма Життя і смерть святої Геновевы (Leben und Tod der heiligen Genoveva). У 1804 році вийшла в світ величезна і ваговита п’єса Імператор Октавіан (Kaiser Octavianus), яку Твк вважав кращим зразком свого «романтичної манери».

У 1802 Твк разом з родиною оселяється неподалік від Франкфурта-на-Одері, в Цибингене, в маєтку графа К. Финкенштейна, де залишається – з відлученнями зразок поїздки в Англію (1817) – аж до 1819. В цей час він створює переробки середньовічної німецької поезії (Пісні любові швабській епохи – Minnelieder aus dem schwabischen Zeitalter, 1803), готує збори п’єс єлизаветинської епохи (Театр Старої Англії – Altenglisches Theater, 1811) і німецької драматургії 16-17 ст. (Німецький театр – Deutsches Theater, 1817).

У 1819 Твк переїжджає з родиною в Дрезден, де у 1825-1830 завідує літературною частиною придворного театру. У ці роки він відходить отромантизма і пише низку новел, в яких зазвичай реалістичний сюжет найчастіше служить моралізування на громадські та літературні теми. Останній значний твір Тика – роман з епохи італійського Відродження Вітторія Аккоромбона (Vittoria Accorombona, 1840). Тоді ж він написав безліч не залишили сліду статей і, продовження незавершеного праці А. В. Шлегеля, редагував переклади п’єс Шекспіра, виконані графом Ст. Баудиссином (1784-1878) і дочкою Тика Доротеей. В 1842 році на запрошення прусського короля Фрідріха Вільгельма IV Твк переселився в Берлін, де під його керівництвом ставилися античні і елизаветинськи драми. Його роботи 1820-1840 справили значний вплив на англійську та американську літературу. Помер Твк у Берліні 28 квітня 1853.