Іван Скворцов-Степанов

Фотографія Іван Скворцов-Степанов (photo Ivan Skwortsov-Stepanov)

Ivan Skwortsov-Stepanov

  • День народження: 08.03.1870 року
  • Вік: 58 років
  • Місце народження: д. Мальцево-Бродово, Росія
  • Дата смерті: 08.10.1928 року
  • Громадянство: Росія

Біографія

Рід. в родині дрібного фабричного службовця. По закінченні 1890 Моск. вчительського ін-ту — викладач поч. уч-ща. У 1895 р. вперше заарештований за рев. пропаганду. Соціал-демократ з 1896, більшовик з 1904. У 1905 учасник Революції 1905-1907, член лекторської групи МК РСДРП.

Редаговано моск. газети, автор мн. статей і заміток. У березні 1906 познайомився з в. І. Леніним, виконував його доручення. Справ. 4-го (Об’єднає.) з’їзду РСДРП (1906). Перекладач «Капіталу» Маркса К. (разом з В. А Базаровым), автор книг з історії рев. руху, ‘Курсу політ, економії» (совм. з А. А Богдановим, 4 тт., 1-й т. вийшов у 1910). У 1907-10 підтримував «отзовистов». У 1907 і 1911 висувався від більшовиків канд. у справ. 2-ї та 3-ї Держ. Дум. Масон. З 1914 співпрацював у ж. «Просвіта». В період 1-ї світ. війни працював в парт. орг-ції Москви, виступав проти оборонства. У 1915 створив разом з В. П. Ногиным і М. С. Ольминским в Москві «Літ. про-во». до-рої встановило тісні зв’язки з Рос. бюро ЦК партії. З осені 1916 чл. Моск. обл. бюро ЦК РСДРП.

Після Лют. рев-ції 1917-чл. МК більшовиків, редагував газ. «Соціал-демократ», «Известия Моск. Ради РД’.Справ. 7-й (Квіт.) Всерос. конф. РСДРГКб). На 1-й Моск. общегор. парт. конф. (3-4 квіт.) виступив з доповіддю, в до-ром говорив: «Ми повинні пильно стежити за цим пр-вом. Буржуазія вважає злочином прагнення чинити тиск і контролювати пр-во. але народ має право чинити тиск і контролювати тих, хто опанував владою»: охарактеризував війну як загарбницьку: «Ми прагнемо до того, щоб робітничий клас ін. країн перекинув пр-ва, винуватців злочинної і руйнівної війни, щоб світ був укладений не пр-вом, а народами» (ЦПА ІМЛ, ф. 60, оп. 1, д. 7, лл. 6, 7, 13). 21 кві. у доповіді за агроунівер. питання на 1-й Моск. обл. парт. конф. вимагав провести «…в селі — націоналізацію всієї землі, збереження зразкових х-в, передачу їх у завідування робочим дружинам, розширення та збереження всіх виробляє, сил про-ва… в місті — муніципалізацію гір. землевладенья і гір. будинкоуправління» (Скворцов-Степанов В. І., Обр. виробництво, т. 2 -Рев-ція 1917, М, 1931, с. 46). У червні обраний в мийок. Гір. думу, очолив у ній большевист. фракцію. 9 серп. на засіданні Центр, бюро профспілок Москви сувм. з представниками 41 профспілки у доповіді про політ. положенні охарактеризував скликаються Держ. нараду як змову проти демократії: «Я вважаю, що у відповідь на орг-цію контррев-ції повинна організуватися рев-ція. Ми підемо в гущавину. будемо розповідати, які махінації творить контррев-ція»; закликав у день наради провести страйки і мітинги («Моск. рада проф. спілок». М., 1927, С. 63, 67). 28 серп. В Гір. думі заявив, що «треба зрадити рев. суду не тільки ген. Корнілова, але і всіх тих, хто стоїть за його спиною» («Жовтень в Москві», М.. 1967, с. 236). 24 сент. у Москві відбулися вибори в районні думи, на яких більшовики отримали більшість голосів. «Це був суд над тим, — писав Скворцов-Степанов, — що робили ми в Радах, в парт. і проф. орг-циях, в армії, в Гір. думі, всюди. Пройшло всього 3 міс. з того дня, як за нас висловилася всього 9-я частина голосів. Тепер за нас подано більше 1/2 усіх голосів» (Вікторов Ст., Куманев Ст., Скворцов-Степанов, М, 1986, с. 148)жовт. при обговоренні в Гір. думі питання оо відношенні до повстання у Петрограді стверджував: «Дума не представляє зараз населення, влада захоплює не абсолютна меншість, а представники більшості країни» («Известия Моск. Ради РД». 1917, 26 жовт.). У дні вооруж. боротьби в Москві редагував «Известия ВРК» і на засіданні ВРК 28 жовт. стояв за вирішить. розгром сил, що перебували в Кремлі, 2-м Всерос. з’їздом Рад РСД (25-27 жовт.) призначений наркомом фінансів, до обов’язків якого приступити не міг, оскільки був направлений ЦК в Москву.

В 1917 в периодич. печатки опубл. св. 100 статей, в яких давав оцінку поточних подій, вів полеміку з противниками більшовиків, писав про війну і мир, про землю і кооперації, про політику Брешемо. пр-ва, про вибори до думи і Учред. Собр., про армії і корниловщине: видав у Москві брошури «Кооперація в землеробстві і в пром-сті», «Народ і війна», «Що робити з землею у селі і в місті?».

5 січ. 1918 виступив у Учред. Собр.: «…Волю рев. демократії, до-раю організується в цих Радах, ви хочете протиставити волі Учред. Собр., як всенар. волі… яким чином гр. Церетелі, здавалося б, марксист, може апелювати до такого поняття, як общенар. воля. Марксист не знає общенар. волі, а знає волю… експлуататорських класів і експлуатованих. Ви оперуєте общедемокр. термінами, але аж ніяк не марксистськими, коли говорите, що парламент висловлює общенар. волю… народ не діє в цілому, народ в цілому — фікція, і ця фікція потрібна панівним класам… загальне виборче право з усіма атрибутами загального виборчого законо. права для марксиста не забезпечує вираження волі поневолених класів… Ці парламентарные установи грають одну роль, — вони є фетишами, ідолами… в чому різниця між Учред. Собр. і Порадами? …в Радах виражається воля дійсного більшості населення… до-рої було досі придушене, поневолене. …що ви хочете отримати в Учред. Собр., ви, рудневцы, білогвардійці, юнкери і їх союзники? …ви видасте волю цього зібрання за общенар волю. Громадяни, до такого обману, такого фетишизму змушені вдаватися панівні і експлуатують класи саме тому, що вони становлять меншість в складі населення…» («Учред. Собр.», с. 59-60).

На поч. 1918 примикав до «лівим комуністам», але незабаром відійшов від них.

У послеокт. період осн. увагу приділяв питанням соц. перебудови економіки, розширення функцій робочого контролю після націоналізації банків. «Від робітничого контролю до робочого управлінню всіма екон. відносинами: перед нами немає іншого шляху, немає ніякого іншого виходу із зростаючою екон. розрухи на дорогу, до-раю швидко поведе нас вперед» (Степанов В., Від робітничого контролю до робочого управлінню у пром-сті та землеробстві, 2 изд., М., 1918, с. 155). Учасник Граждою. війни, потім на сов., парт. і наук.-літ. роботі.

Використані матеріали статті М. Л. Иткина в кн.: Політичні діячі Росії 1917. біографічний словник. Москва, 1993.