Іван Франко

Фотографія Іван Франко (photo Ivan Franco)

Ivan Franco

  • День народження: 27.08.1856 року
  • Вік: 59 років
  • Місце народження: с. Нагуєвичі, Україна
  • Дата смерті: 27.05.1916 року
  • Громадянство: Україна Сторінок:

Біографія

Укр. письменник, вчений, товариств. діяч. В 1875-77 вчився на філос. ф-ті Львівськ. ун-та. В кін. 70-х — на поч. 80-х співпрацює в газ. «Зоря», ж. «Діло». У 1887 надходить в ред. газ. «Кур’єр Львовскі». Ок. Чернівецький ун-т (1891), захистив у Відні докт. дис. (1893). У 1894-98 Ф. видає ж. «Житє і слово». Надалі займається навч. та літ. діяльністю, видає «Нарис історії українсько-руської літератури до 1890 р.» (1910), «Дослідження українських народних пісень» (1913) та ін

В 1873 році, ще навчаючись в Дрогобич. гімназії, Ф. виконав переклад С. укр. яз. Текст С. в перекладі розділений на 14 частин, причому кожній Ф. дав заголовок. Відмова від рим, використання вільного ритму зближує переклад з оригіналом: «Ой ще зрана у яток руські повки / Потоптали і стерли погану / Половецьку силу і, стрілами / По степу розсипавшись, помчали / Красні діви половецькі, з ними / Злото й дорогії оксамити / Й скарби яко багату здобичу». Переклад цей за життя Ф. не видавав, зате в ЗНТШ опублікував переклад В. Левицького, супроводивши його кількома вступ. фразами (1896).

1900 виходить стаття Ф. «Слово про Лазаревѣ воскресеніи, староруська поема на апокріфічні тими», де, слідом за В. Порфирьевым, він вказує додатково ряд паралелей «Слова про Лазаревом воскресіння» і С. (перша цитата зі «Слова про воскресіння», друга — з С.): Воспоим весело дружино песьми днесь — соловіи веселими пѣсьми свѣтъ повѣдаютъ; Воспоим весело. Се бо час весело наста — бо Вже, братіе, не весела година въстала; А того есмы, дружино, багато чекали дний — А ми вже дружина жадни веселія і т. д. Ці приклади наведені з метою довести древнерус. походження «Слова про Лазаревом воскресіння». Ф. також звертає увагу на принцип «музикальної стопи», властивий древнерус. поезії, на строфич. будова древнерус. поем, знаходячи у цьому зв’язку привід для зіставлення «Слова про Лазаревом воскресіння» зі С. Ф. вказує, що особливості «Слова про Лазаревом воскресіння» побічно підтверджують автентичність С.

В 1906 невеликий рец. на брошуру Р. Заклинского «Поясненє одного темного місця в „Слові о полку Ігоревім“: Передрук з „Діла“» (Львів, 1906) Ф. викладає своє тлумачення фрагменту С. «Всю ніч съ вечора босуви врани … къ синему морю». В ін. рец. того ж року (на вид. С. Б. Лэпким) підняті проблеми, пов’язані з переведенням і коментуванням пам’ятника.

У роботі «Beiträge zur Quellenkritik einiger altrussischer Denkmäler» Ф. прагне обґрунтувати відому гіпотезу про використання автором-ред. С. різних пам’яток (пісень про Ігоря, Всеслава, Ізяславі) і об’єднання ред. прозаич. частин тексту з поэтич.

Думка про те, що С. не цільний пам’ятник, а зб. кількох пісень — і, можливо, різних авторів, — стала лейтмотивом 10-го розділу неоконч. роботи Ф. «Історія української літератури». В характерній для нього полемич. манері (критиці в даному випадку піддався уявний компілятор С.) Ф. розглядає композицію пам’ятника. Ф. засуджує іст. екскурси і «непотрібні міфологічні назви». Мн. фрагменти пам’ятника представляються йому позбавленими смаку, портящими використані компілятором пісні, такі, як Плач Ярославни. «Нема що широко балакати про простоту, щирість при тім артистичний уклад сього плачу», — зазначає Ф. (С. 194). У висновку свого дослідження Ф. висловлює впевненість в укр. походження пам’ятника і робить кілька зауважень з приводу його ритміки.

Необхідно відзначити і ін. неоконч. роботу Ф. «Літописна основа „Слова о полку Ігоревѣ“». У ній дуже докладно розглянуті літописні відомості про персонажів С., а також суч. їм іст. осіб.

С. відбилося і в худ. творчість Ф. Як вважають дослідники, в поемі Ф. «Бунт Митусы» характеристика протиріч Галицької Русі XIII ст. дана під прямим впливом С. Це вплив відчутний і в незаконч. сатирич. поемі «Сон князя», де зачин С. використаний у пародійних цілях. Ідейною спрямованістю зі С. пов’язана драма-казка «Сон князя Святослава». Поряд з літописними матеріалами С. використано у поемі «Кончакова слава» (див.: Пінчук С. П. Мотиви «Слова о полку Ігоревім» у поемах І. Я. Франка. С. 91-100).