Ірвін Гінзберг

Фотографія Ірвін Гінзберг (photo Irwin Ginsberg)

Irwin Ginsberg

  • День народження: 03.06.1926 року
  • Вік: 70 років
  • Місце народження: Ньюарк, Нью-Джерсі, США
  • Дата смерті: 05.04.1997 року
  • Громадянство: США
  • Оригінальне ім’я: Ірвін Аллен Гінзберг
  • Original name: Irwin Allen Ginsberg

Біографія

Американський поет другої половини XX століття, засновник битничества. Автор знаменитої поеми «Крик» (1956). Брав участь у роботі над романом Вільяма Берроуза «Джанкі».

Аллен Гінзберг (повне ім’я — Irwin Allen Ginsberg) народився 1926 року в Ньюарку, штат Нью-Джерсі (Newark, New Jersey), США. Був він сином поета Луїса Гінзберга (Louis Ginsberg), емігранта зі Львова, і шкільної вчительки, активістки Комуністичної партії США Наомі Гінзберг (Naomi Livergant Ginsberg). Відомо, що матінка Аллена до всього іншого була дамою неймовірно ексцентричної, була активною нудисткой. Вона з дитинства тягала Аллена і його брата Юджина (Eugene) за партійним зборам; згодом у неї розвинулася параноя і другу половину життя Наомі провела в різних лікарнях.

Гінзберг вступив в Колумбійський Університет (Columbia University), його пристрасним бажанням було стати юристом і захищати права пригноблених і експлуатованих. Втім, з самого дитинства Аллен виявляв схильність до поезії. До речі, для того, щоб набрати грошей на освіту, йому довелося спочатку попрацювати в торговому флоті.

Компанія Аллена в роки студентства являла собою досить дивну групу молодих людей, які в подальшому склали кістяк руху ‘розбитого покоління’. Це були Джек Керуак (Jack Kerouac), Люсьєн Карр (Lucien Carr), Ніл Кессіді (Neal Cassady), а також Вільям Берроуз (William S.

Burroughs). Молоді люди поводилися по-своєму богемний спосіб життя, експериментували з життям, ‘шукали себе’. Найчастіше ці творчі пошуки супроводжувалися неабиякою кількістю алкоголю і навіть наркотиків. Серед бітників (а це були саме вони) зустрічалися як абсолютно нешкідливі, ‘шукають себе’ інтелігенти, так і справжні злочинці, а тому Аллен, щільно залучений в новий рух, не раз опинявся по ту сторону закону, то допомагаючи перегнати чужий автомобіль з краденим, то купуючи у приятелів крадені годинник або пальто. Як би ні було, це середовище була дуже приваблива для молодого, соромливого від природи Гінзберга, а, крім того, було серед бітників велика кількість непересічних, творчих, а, найчастіше, і по-справжньому талановитих особистостей.

Відомо, що життя Аллена різко змінилася влітку 1948 року – саме тоді він раптом ясно побачив образ свого улюбленого поета Вільяма Блейка (William Blake), а разом з ним, як неодноразово стверджував Гінзберг, до нього прийшло й усвідомлення суті вічності. Прийнявши померлого ще в 1827 році за Бога, Аллен прожив наступні 15 років під знаком богообраності. Цей період ознаменувався для нього величезним підйомом творчої активності. Так, у 1955 році він нап

исал знамениту поему ‘Крик’ (Howl), яка була створена під впливом галюциногенів, в спонтанному стилі, у відповідності з девізом Гінзберга: перша думка — найкраща. До цього часу Керуак уже видав свій перший роман, а також, по всій видимості, випадково застрелив свою дружину. Відомо, що в той період сам Гінзберг, схильний до надзвичайно поширеній серед бітників гомосексуалізму, активно шукав себе і в прояві одностатевої любові. Так, повернулася не вчасно дружина Ніла Кессіді, застала свого чоловіка в ліжку з Алленом.

Влітку 1956-го померла Наомі, матінка Аллена, і це подія буквально приголомшило його. В кінці 50-х Аллен записався в якості добровільного піддослідного матеріалу для експериментів з новим речовиною ЛСД-25. Він написав тоді батькові: ‘Цей наркотик автоматично дає містичний досвід. Наука нарешті зробилася класною!’.

У середині 50-х Гінзберг зустрів кохання всього свого життя — Пітера Орловскі (Peter Orlovsky), він переїхав до нього в будинок, і ці двоє прожили разом дуже довго, незважаючи на те, що і Пітер, і Аллен час від часу мали і гетеросексуальні відносини.

Разом Орловскі і Гінзберг вирушили до початку 60-х років в Індії, де провели близько півтори

років; це був час мандрівок, духовних відкриттів і пошуків гуру. Крім того, саме в Індії Аллен позбавився від наркотичної залежності, а в 1972 році прийняв буддизм. Відомо, що Аллен і Пітер активно допомагали у Індії людям рятували людей, що вмирали на вулицях Варанасі (Varanasi) від голоду і холоду, лікували, влаштовували їх у лікарні.

У 1963-му Аллен залишив Пітера в Індії, а сам рушив в Сайгон, Бангкок, Японію. У 1965-му він побував на Кубі, потім відвідав Чехію і Росію.

У 1980-х Аллен виступав з рок-групами, знімався в авангардному кіно. Його відкрито називали психом, божевільним євреєм і відщепенцем, але він і хотів бути таким – бунтарем, представником нової хвилі, глашатая правди, принаймні, своєї правди.

За своє життя Гінзберг написав близько 25 книг, в основному, поетичних збірок. Найбільш популярними стали ‘Крик’ (Howl) 1956 року, ‘Каддиш’ (Kaddish) 1961-го і ‘Індійські щоденники’ (Indian Journals) 1970 року. У 1993-му він отримав у Франції нагороду ‘National Book Award» за свою книгу «The Fall of America’.

Аллен Гінзберг помер 5 квітня 1997 року від раку печінки, у віці 70 років в Нью-Йорку (New York City); похований у родинному склепі на кладовищі Gomel Chesed Cemetery.