Іен Макьюен

Фотографія Іен Макьюен (photo Ian McEwan)

Ian McEwan

  • День народження: 21.06.1948 року
  • Вік: 68 років
  • Місце народження: Олдершот, графство Гемпшир, Великобританія
  • Громадянство: Великобританія

Біографія

У 2008-му журнал «The Times’ назвав Мак’юена одним з ’50 видатних британських письменників, починаючи з 1945-го’.

Макьюен прославився тим, що компанія BBC буквально в останній момент призупинила постановку його п’єси ‘Стереометрія’ з-за того, що її могли сприйняти як непристойність. Справа в тому, що головний герой ‘Стереометрії’ зберігав у банку хімічно законсервований пеніс. У 2002-му письменник виявив, що у нього є старший брат, Девід Шарп. Їхня мати була одружена з іншим людиною, не за їхнім батьком, коли ‘нагуляла’ Девіда на стороні. Щоб приховати факт зради, вона віддала Девіда на усиновлення.

Кар’єра Мак’юена почалася з авторства готичних оповідань. Його перші романи, ‘Цементний сад’ (‘The Cement Garden’) і ‘Розраду незнайомців’ (‘The Comfort of Strangers’), запрацювали письменнику прізвисько ‘Ян Макабре’ (прим. ‘Ян Страхітливий’). За ними послідували три романи, що мали певний успіх у 1980-х і початку 1990-х. У 1997-му Макьюен опублікував роман ‘Терпляча любов’ (‘Enduring Love’), який був екранізований.

Він удостоївся Букерівської премії (Man Booker Prize) за роман ‘Амстердам’ (‘Amsterdam’) 1998-го. У 2001-му він випустив постмодерністський роман

‘Спокута’ (‘Atonement’), який перетворився в номінований на «Оскар» фільм з Кірою Найтлі (Keira Knightley) і Джеймсом Макевоєм (James McAvoy). Іен також написав романи ‘Субота’ (‘Субота’), ‘На березі’ (‘On Chesil Beach’), ‘Сонячна’ (‘Solar’) і ‘Ласунка’ (‘Sweet Tooth’). У 2011-му він отримав премію «Jerusalem Prize’.

Іен Макьюен з’явився на світ у 1948-му, в Олдершоте, графство Хемпшир (Aldershot, Hampshire). Його батько був шотландцем, який зробив військову кар’єру і дослужив до звання майора. Більшу частину дитинства Ян провів у Сінгапур (Singapore), Німеччини (Germany), Північній Африці (North Africa) та Лівії (Libya), де проходив службу його батько. Його сімейство повернулося в Англії (England), коли Макьюэну було 12 років.

Він навчався в школі Woolverstone Hall School, отримав ступінь з англійської літератури в Університеті Сассекса (University of Sussex) в 1970-м і був одним з перших випускників Малькольма Бредбері (Malcolm Bradbury) та новаторського творчого курсу Ангуса Вілсона (Angus Wilson) в Університеті Східної Англії (University of E

ast Anglia).

Після публікації свого першого збірника оповідань, ‘Перша любов, Останні помазання’ (‘First Love, Last Rites’) 1975-го, він через рік удостоївся премії Сомерсета Моема (Somerset Maugham Award). У 1979-му Макьюен прославився тим, що компанія BBC буквально в останній момент призупинила постановку його п’єси ‘Стереометрія’ (‘Solid Geometry’) з-за того, що її могли сприйняти як непристойність. Головний герой ‘Стереометрії’ зберігав у банку хімічно законсервований пеніс.

У 2006-му Мак’юена звинуватили в плагіаті одного з уривків роману ‘Спокута’. Одна з його частин практично повторювала події з мемуарів ‘No Time for Romance’, опублікованих у 1977-му Лусиллой Ендрюс (Lucilla Andrews). Іен підтвердив, що використовував ці мемуари як джерело для своєї роботи. У свій роман він також включив короткий примітка, де посилався на Ендрюс. Цей інцидент був схожий на літературні суперечки з приводу його дебютного роману, ‘Цементний сад’, ключові елементи сюжету в якому нагадали багатьом критикам роман ‘Будинок нашої матері’ (‘Our mother’s H

ouse’) Джуліана Глоага (Julian Gloag). Сам же Макьюен наполягав на тому, що ніколи не стикався з романом Глоага. У газеті «The Guardian’ в листопаді 2006-го, через місяць після смерті Глоага, Макьюен написав свого роду сповідь у тому, що не винен у плагіаті, і визнав свій борг перед автором ‘Будинку нашої матері’.

Іен був одружений двічі. Його 13-річний шлюб з духовним цілителем і терапевтом Пенні Аллен (Penny Allen) закінчився розлученням в 1995-м. Аллен втратила право опіки над двома синами. Вона не збиралася так просто миритися з рішенням суду, і навіть один раз викрала свого 13-річного сина. Його друга дружина, Анналена Макафі (Annalena McAfee), була редактором оглядового розділу в газеті ‘Гардіан’.

У 2002-му письменник виявив, що у нього є старший брат, Девід Шарп (David Sharp), якого віддали на усиновлення під час Другої світової. Їхня мати була одружена з іншим людиною, не за їхнім батьком, коли нагуляла Девіда на стороні. Щоб приховати факт зради, вона відмовилася від дитини. Коли чоловік помер, мати Девіда і Яна вийшла заміж за свого коханця.