Хамфрі Уорд

Фотографія Хамфрі Уорд (photo Humphry Ward)

Humphry Ward

  • День народження: 11.06.1851 року
  • Вік: 68 років
  • Місце народження: Хобарт, Тасманія, Австралія
  • Дата смерті: 24.03.1920 року
  • Громадянство: Великобританія
  • Оригінальне ім’я: Мері Серпня Арнольд
  • Original name: Mary Augusta Arnold

Біографія

Британська романістка, яка писала під ім’ям місіс Хамфрі Уорд (Mrs Humphry Ward).

Мері Серпня Арнольд (Mary Augusta Arnold) народилася 11 червня 1851 року в Хобарті (Hobart), столиці австралійського штату Тасманія (Tasmania), в сім’ї, яка подарувала Австралії (Australia) чимало видатних письменників і педагогів. Марія була дочкою Тома Арнольда (Tom Arnold), професора літератури, і Джулії Соррелл (Julia Sorrell). Її дядьком був поет Метью Арнольд (Matthew Arnold), а дідусь, Томас Арнольд (Thomas Arnold), керував знаменитою школою Регбі (Rugby School) Уорикшире (Warwickshire). Її сестра Джулія вийшла заміж за Леонарда Хакслі (Leonard Huxley), письменника і педагога, сина відомого зоолога Томаса Хакслі (Thomas Huxley), і їхні сини, племінники Мері, Джуліан (Julian Huxley) і Олдос (Aldous Huxley) справили величезний вплив на інтелектуальне життя британського суспільства. Джуліан став видатним вченим-зоологом, а Олдос – письменником.

У січні 1850-го батько марії було призначено шкільним інспектором Тасманії, але в липні 1856 року, після переходу в католицизм, він подав у відставку і разом з родиною повернувся в Англію (England). З п’яти років Мері ніщо більше не узи

вало з Тасманією. Том Арнольд очолив кафедру літератури в Католицькому університеті (Catholic university) в Дубліні (Dublin), а Мері проводила багато часу у своєї бабусі. Освіту вона здобувала в різних школах-інтернатах, а в 16 років повернулася в будинок своїх батьків у Оксфорд (Oxford), де її батько читав лекції з історії.

6 квітня 1872 року Мері вийшла заміж за Хамфрі Уорда (Humphry Ward), письменника, редактора, журналіста і наставника з оксфордського Брейзноуз-коледжу (Brasenose College). Наступні дев’ять років вона провела в Оксфорді. Мері захоплювалася вивченням іноземних мов і розбиралася до цього часу у французькій, німецькій, італійській, грецькій мовах і латині. Крім того, вона живила інтерес до соціально-освітнім сфер, пробувала себе в літературі, додатково вивчала іспанську і в 1877 році працювала над описом життя кількох іспанських духовних осіб для ‘Словника біографій християнських’ (Dictionary of Christian Biography).

Письменницька кар’єра Уорд почалася зі статей для журналу ‘Macmillan’s Magazine’, поки вона працювала над книгойдля дітей, яка була опублікована в 1881 році під назвою ‘Міллі і Оллі’ (Milly and Olly). За нею в 1884 році була ‘Міс Бретертон’ (Miss Bretherton), історія актриси, яка представляла собою вивчення сучасних вдач. Романи Уорд мали сильний релігійний підтекст у відповідності з вікторіанськими цінностями, на яких вона сама виросла.

Досить швидко Уорд стала популярною письменницею у Великобританії (UK) та Сполучених штатів (United States) – 1903-го її роман ‘Дочка леді Роуз’ (Lady rose’s Daughter) був бестселером в Штатах, а ‘Одруження Вільяма Еша’ (The Marriage of William Ashe) стала їм в 1905-м.

Найпопулярнішим романом Уорд став опублікований у 1888 ‘Роберт Элсмер’ (Robert Elsmere), в якому зображувався емоційний конфлікт між молодим пастором і його дружиною, чия узколобая ортодоксальність в питаннях віри завела її релігійність та їх взаємну любов в абсолютний тупик. Про цю книгу в своїх щоденниках згадує письменник Лев Толстой (Leo Tolstoy): ‘2 січня 89. Москва. Сумно почав новий рік. Читав ‘Robert Elsmere’ — добре, тонко’.

Крім письменницької діяльності, Уорд працювала над освітніми програмами для бідних і стала в 1908 році однією з засновниць Жіночої національної антисуфражистской ліги (women’s National Anti-Suffrage League), а також її першим президентом. Цікаво, що в 1909 році у статті, опублікованій у The Times’, вона писала, що тільки чоловіки можуть вирішувати конституційні, правові, фінансові, військові та міжнародні проблеми. Правда, Уорд допускалася участь жінок в органах місцевого самоврядування. Вона також працювала як вчитель в заснованому нею центрі для навчання дорослих – він функціонує до цих пір і називається Центр Мері Уорд (Mary Ward Centre). Під час Першої світової війни президент сша Теодор Рузвельт (Theodore Roosevelt) попросив Мері Уорд написати цикл статей, що пояснюють американцям, що насправді відбувається у Великобританії.

Мері Уорд померла 24 березня 1920 року в Лондоні (London), у віці 68 років, і була похована в Олдбери (Aldbury) в Хартфордширі (Hertfordshire), недалеко від її коханого заміського будинку, Стокс-хауз (Stocks House).