Георг Херберт

Фотографія Георг Херберт (photo George Herbert)

George Herbert

  • День народження: 03.04.1593 року
  • Вік: 39 років
  • Місце народження: Монтгомері, Уельс, США
  • Дата смерті: 01.03.1633 року
  • Громадянство: Великобританія

Біографія

один з представників т. зв. «метафізичної поетичної школи», молодший сучасник У. Шекспіра, а також сучасник і друг Джона Донна.

Життя Герберта, в порівнянні з життям Донна, зовні протікала спокійно: він закінчив школу у Вестмінстері, потім — коледж св. Трійці в Кембриджі, в 1612 р. отримав ступінь бакалавра, у 1616 р. — ступінь магістра і сан диякона; у 1630 р. став священиком (служив поблизу Солсбері). Джон Донн, якого вважають засновником «метафізичної школи» в англійській поезії, був другом сім’ї Герберта. Зокрема, релігійний цикл сонетів «La Corona» Донн присвятив матері Герберта Магдалені, а у самого Герберта зберігався подарунок Донна — перстень із зображенням якоря, символу надії.

На відміну від Донна Герберт не випробував — принаймні, в його біографії ніщо не говорить про це — релігійних метаниймежду католицтвом і протестантизмом: Герберт завжди був священиком Англіканської церкви. Парафіяни називали його «святим містером Гербертом». Крім парафіяльного служіння, Герберт також дуже захоплювався музикою: любив і вмів грати на лютні. Ця музичність виявилася і в його поезії.

Перед смертю Герберт заповів видати ті нечисленні вірші, які належали його перу, «якщо від того буде користь який-небудь заблуканої душі; якщо ж ні, нехай [душоприказник] спалить».

Збірник «Храм» вийшов незабаром після його смерті і вразив сучасників, поетичним «зусиллям віри». Поема складається з різних за формою і проблематику віршів — «зібрання строкатих глав», на перший погляд нічим не пов’язаних один з одним, крім загальної релігійно-моральної тематики. Ці вірші обрамлені двома поемами — вступної «Церковне ганок» («The Church Porch») і заключної «Войовнича Церква» («The Church Militant»). У цій поемі Герберт експериментує з розмірами, римами, а також з семантикою, перетворюючи один вірш в складну розгорнуту метафору (наприклад, вірш «Церковний підлога»). У деяких випадках Герберт використовує й графічні прийоми — пише «фігурні вірші» («Вівтар», «Крила Пасхи»).

Крім поеми «Храм» Герберт також написав окремі вірші. Ранні вірші, датовані 1610-1621 рр., є присвятами: два сонета 1610 року Герберт адресує своєї матері, вірші латиною 1612 року написані на смерть принца Генрі.

Крім поетичних творів, Герберту належить прозовий твір «Парафіяльний священик» («A Priest to the Temple, or The Country Парсон»), в якому Герберт, будучи не тільки поетом, але й священиком, збирає і передає читачам свій досвід душпастирства і думки про те, яким має бути «справжній пастир» в різних життєвих ситуаціях.

У вітчизняному літературознавстві з’являються окремі статті і цілі дисертації, присвячені творчості Герберта, в яких, як правило, його поезія осмислюється в контексті англійської релігійної поезії XVII століття.