Гаррієт Бічер-Стоу

Фотографія Гаррієт Бічер-Стоу (photo Harriet Beecher Stowe)

Harriet Beecher Stowe

  • День народження: 04.06.1811 року
  • Вік: 85 років
  • Місце народження: Лічфілд, Коннектикут, Великобританія
  • Дата смерті: 01.07.1896 року
  • Громадянство: США
  • Оригінальне ім’я: Гаррієт Елізабет Бічер-Стоу
  • Original name: Harriet Elizabeth Beecher Stowe

Біографія

Її роман ‘Хатина дядька Тома’ (‘Uncle tom’s Cabin’) 1852-го, описує життя афроамериканців під гнітом рабства, досяг сердець мільйонів і став впливовим твором на території Сполучених Штатів і Сполученого Королівства. Книга акумулювала сили в боротьбі з рабством в північних штатах США і викликала повсюдне гнів у південних. Всього Бічер-Стоу написала двадцять книжок, зокрема романи і три твори про її подорожах, а також безліч статей і листів.

Гаррієт Елізабет Бічер-Стоу народилася в Личфилде, штат Коннектикут (Litchfield, Connecticut), 14 червня 1811-го, і була сьомою з тринадцяти дітей. Її батько, Лиман Бічер (Lyman Beecher), був відомим теологом і проповідником, а мати, Роксана Фут (Roxana Foote), побожною жінкою, яка померла, коли Гаррієт було всього п’ять років. Її сестра Кетрін Бічер (Catharine Beecher), стала відомим педагогом і автором, а семеро братів, включаючи Генрі Уорд Бичера (Henry Ward Beecher), Чарльза Бичера (Charles Beecher) і Едварда Бичера (Edward Beecher), священиками.

Гаррієт надійшла в семінарію для дівчат, яку відкрила її сестра Кетрін, де отримала традиційно ‘чоловіче’ класичну освіту, в тому числі вивчала мови і математику. Серед її однокласників була Сара П. Вілліс (Sarah P. Willis), пізніше писала під псевдонімом Фанні Ферн (Fanny Fern). Коли Бічер виповнився 21 рік, вона перебралася в

Цинциннаті, штат Огайо (Cincinnati, Ohio), щоб бути поруч з батьком, який до того часу став главою Духовної семінарії Лейн (Lane Theological Seminary). Там вона стала членом літературного салону і громадського клубу ‘Semi-Colon Club’, серед членів якого були сестри Бічер, письменниця Керолайн Чи Хенц (Caroline Lee Hentz), політик і юрист Салмон П. Чейз (Salmon P. Chase), медик Емілі Блекуелл (Emily Blackwell) та ін.

Саме в клубі Гаррієт познайомилася з вдівцем Келвіном Элиссом-Стоу (Calvin Ellis Stowe), професором семінарії. Вони одружилися 6 січня 1836-го. Чоловік завзято критикував рабовласницький лад, і сімейство Стоу підтримувало таємну систему, відому під назвою Підпільна залізниця (Underground Railroad), надаючи тимчасове житло для втікачів рабів у своєму будинку. У подружжя було семеро дітей, у тому числі дочки-близнюки.

У 1850-му Конгрес прийняв Закон про втікачів р

абах, що забороняє допомагати втікачам. В цей час Гаррієт переїхала зі своєю родиною в будинок на кампусі Боуден-коледжу (Bowdoin College), де став викладати її чоловік. 9 березня 1850-го вона написала Гамалиїла Бейлі (Gamaliel Bailey), редактору журналу National Era’, що планує стати автором розповіді про проблему рабства. Незабаром після цього, в червні 1851-го, коли їй вже виповнилося 40, журнал ‘National Era’ опублікував ‘Хатину дядька Тома’, спочатку під назвою ‘The Man That Was A Thing’ (прим. ‘Чоловік, який був річчю’), а потім під назвою ‘Life Among the Lowly’ (прим. ‘Життя серед нижчих’). Щоб познайомити читача з усією книгою, журнал публікував її уривками з 5 червня 1851-го по 1 квітня 1852-го.

У форматі книги «Хатина дядька Тома’ вийшла 20 березня 1852-го. Спочатку було запущено в продаж 5 тис. примірників. Менш ніж через рік книга розійшлася в безпрецедентній кількості – 300 тис. екзем

пляров. Емоційна подача того, як суспільство впливає рабство, привернула увагу всієї нації. За один рік в Бостоні (Boston) батьки дали 300 своїм дочкам ім’я Ева (Eva), на честь однієї з героїнь книги, а в Нью-Йорку (New York) була поставлена п’єса на основі книги.

Гаррієт була одним із засновників Хартфордской художньої школи (Hartford Art School), яка згодом стала частиною Хартфордского Університету (University of Hartford).

Гаррієт Бічер-Стоу померла 1 липня 1896-го, на 86 році життя, в Коннектикуті (Connecticut), і була похована на історичному кладовищі Академії Філіпса в Андовері, штат Массачусетс (Phillips Academy; Andover, Massachusetts).

Коли Бічер-Стоу звинуватили в тому, що ‘Хатина дядька Тома’ написана недостовірно, вона у відповідь випустила книгу «Ключ до хатини дяді Тома’ (‘A Key to Uncle tom’s Cabin’) в 1853-му, довівши, що попередній роман не був фікцією.