Ганс Сакс

Фотографія Ганс Сакс (photo Hans Sachs)

Hans Sachs

  • День народження: 05.11.1494 року
  • Вік: 81 рік
  • Місце народження: Нюрнберг, Німеччина
  • Дата смерті: 19.01.1576 року
  • Громадянство: Німеччина

Біографія

Сакс був плідним поетом: у віршованому каталозі, який він склав на пришестя 1567 року, значилося 4275 мейстерзангов, написаних на 275 мелодій, 1700 оповідних віршованих творів (історій, байок, фарсів) та 208 драматичних поем, включаючи трагедії, комедії і масляні сценки, – усього понад 6000 творів.

Народився 5 листопада 1494 у Нюрнберзі. До 15 років навчався в латинській школі, потім два роки провів в учнівстві в шевської майстерні. Мандруючи, удосконалювався в ремеслі взуттєвика, у 22 роки влаштувався в рідному місті і завів власну шевську майстерню.

Сакс був плідним поетом: у віршованому каталозі, який він склав на пришестя 1567 року, значилося 4275 мейстерзангов, написаних на 275 мелодій, 1700 оповідних віршованих творів (історій, байок,фарсів) та 208 драматичних поем, включаючи трагедії, комедії і масляні сценки, – усього понад 6000 творів. Матеріал для них він черпав з будь-якого доступного йому джерела – Біблії, античної історії та класичної міфології, середньовічних хронік, легенд і розважальних книжонок для простолюду. Запозичені теми він осмислював і перекладав по особистому життєвому досвіду, часто з посмішкою чи м’якою, доброзичливою насмішкуватістю, ненастирливо допомагаючи читачеві отримати з притчі моральний урок. Сакс прославив Нюрнберг 16 ст. в таких поемах, як Похвальна мова граду Нюрнберзькому (Lobspruch auf die Stadi N rnberg), Хода ряджених (Der Schembartlauf), з описом карнавальних олійних уявлень. У своїй самої прославленої поемі Соловей Віттенберга (Die Wittenbergish Nachtigall) він захоплено вітав Реформацію. Самими кумедними його творами вважаються 85 олійних п’єс, які й нині користуються успіхом. УмерСакс 19 січня 1576.

Властиві поетові простота і невигадливість невигадливих виршей зробили його творчість мішенню для насмішок і зневажливого ставлення з боку поетів бароко (17 ст.) та Просвітництва (18 ст), поки його дар побутописання не був оцінений Гете. З тієї пори репутація Сакса тільки зростала, досягнувши вершини в тому ідеалізованому портреті великодушного, навченого і славного людини, яким представив його у своїй опері Нюрнберзькі мейстерзінгери (пост. 1868).