Федір Раззаков

Фотографія Федір Раззаков (photo Fedor Razzacov)

Fedor Razzacov

  • День народження: 07.02.1962 року
  • Вік: 54 роки
  • Місце народження: Москва, Росія
  • Громадянство: Росія

Біографія

Російський письменник і журналіст. Відомий як автор книг про російській естраді і телебаченні.

Народився в Москві. Навчався в 325-й середній школі (Горохівський провулок). Після служби в армії (1981-1983) поступив в Московський обласний педагогічний інститут імені М. Крупської (МОПІ) на історичний факультет (вечірнє відділення). У 1992 році пішов у приватний охоронний бізнес (охороняв газету «Коммерсантъ»). У серпні 1994 року на кошти, зайняті у однокурсника-бізнесмена, випустив свою першу книгу — «Життя і смерть Володимира Висоцького». У 1996-2000 роках був кримінальним журналістом в газеті «Я охоронець». Тоді ж випустив чотиритомник: «Бандити епохи соціалізму», «Бандити епохи капіталізму», «Бандити З

апада» і «Століття терору». У січні 1997 року перші два томи вийшли в лідери Москви за результатами опитування газети «Книжное обозрение». У 1998-1999 роках видав багатотомник (8 томів) з біографіями знаменитих діячів СРСР (актори театру, кіно, естради, спортсмени, письменники, телеведучі) під назвою «Досьє на зірок». У 2004 році Раззаков видав двотомний фоліант «Життя чудових часів», де зробив спробу написати хронологію подій цілого десятиліття в житті СРСР — 1970-х років ХХ століття.

З телебаченням Раззаков співпрацює з 2000 року (це почалося з кримінальних документальних фільмів на основі книги «Бандити епохи соціалізму»). З літа 2006 року співпрацює з газетою «Радянська Росія», де був нагороджений премією «Слово до народу». Його перша стаття там була присвячена пам’яті американського співака Діна Ріда. Також їм підготовлені біографії Володимира Висоцького, Алли Пугачової, Андрія Миронова, Микити Михалкова, Леоніда Філатова, Шарафа Рашидова, Андрія Макаревича, Крістіни Орбакайте, Максима Галкіна, Олега Єфремова, Валерія Харламова, Владислава Третяка, Анатолія Тарасова, Костянтина Бєскова.

Раззаков написав кілька скандально-критичних статей про діячів радянського і російського мистецтва (багато з цих ста

тей увійшли в книгу «Чому не гаснуть радянські „зірки“) з прорадянською позиції. Наприклад, в статті про Андрія Макаревича — «Макар і його телята, або Неюбилейный Макаревич», опублікованій в газеті «Радянська Росія», проводиться думка, що «Макар» (Макаревич) вів своїх «телят» (послідовників) зовсім не туди, куди пастирю слід було б вести своїх овець, тобто не державним ідеалам. Автор ставить в докір барду приналежність його сім’ї до радянської еліти і володіння благами і речами, недоступними більшості радянських людей. Раззаков часто критикує кумирів мільйонів (будь то Макаревич, Алла Пугачова і т. д.).