Етерідж Найт

Фотографія Етерідж Найт (photo Etheridge Knight)

Etheridge Knight

  • День народження: 19.04.1931 року
  • Вік: 59 років
  • Місце народження: Коринф, Міссісіпі, США
  • Дата смерті: 10.03.1991 року
  • Громадянство: США

Біографія

Він став відомим поетом в 1968-му зі своїм дебютним збіркою ‘Вірші з в’язниці’ (‘Poems from Prison’). У книзі написані спогади у віршах про його восьмирічного ув’язнення після арешту за грабіж в 1960-м. Версія в прозі була опублікована в Італії під назвою ‘Voce negre dal carcere’, а в Англії – ‘Black Voices from Prison’ (1970), в якій містилися спогади інших ув’язнених.

Етерідж Найт народився в бідній сім’ї, в невеликому містечку Корінф, штат Міссісіпі (Corinth, Mississippi), 19-го квітня 1931-го року; виріс в Падуке, штат Кентуккі (Paducah, Kentucky). Він був одним із сімох дітей. До 16-ти років Етерідж закинув навчання, але і в такому юному віці він зрозумів, що без освіти його можливості були істотно обмежені. У своєму рідному місті Найт міг розраховувати тільки на чорну роботу, таку, як чищення черевиків, і більшу частину свого часу стирчав у придорожніх закусочних, більярдних залах і підпільних містечках для гри в покер.

Все це не могло не позначитися на емоційному стані Етерідж. Намагаючись втекти від реальності, він підсів на наркотики. У 1974-му, в надії знайти себе і свою мету в житті, Найт вирішив вступити в армію США. Він служив медиком в ході Корейської війни, доки у 1951-му не був звільнений від військової обов’язки через осколкового поранення, що вилилося у ще більшу його наркозалежність. Після армії Етерідж оселився в Індіанаполісі, штат Індіана (Indianapolis, Indiana), де досяг успіху в мистецтві говорити тости, які серед чорношкірого населення т

радиционно викладалися у віршах в театральній манері. До цього часу він все ще продовжував залежати від героїну.

У 1960-му Найт вихопив гаманець у немолодої жінки, щоб купити чергову дозу, але попався – й був засуджений до ув’язнення від 10 до 25 років у в’язниці штату Індіана. Прийшовши в сказ від такого величезного терміну, який він вважає несправедливим і носять расистський характер, Етерідж свій перший рік у в’язниці буйствував і готовий був вплутатися в бійку коли завгодно. Проте в подальші роки Найта зацікавили книги, такі, як ‘Автобіографія Малькольма Х’ (‘The Autobiography of Malcolm X’) і поезія Ленгстона Хьюза (Langston Hughes).

Під враженням від прочитаного Найт почав справлятися зі своїм гнівом, звільняючи свою душу через власну поезію. Використовуючи отриманий раніше досвід у вислові красивих тостів, він розробив свій поетичний стиль, і до 1963-го почав називати себе поетом. В цей же час Етерідж почав налагоджувати контакти з ключовими фігурами в афроамериканском літературному співтоваристві, серед яких була Гвендолін Брукс (Gwendolyn Brooks), приходила до нього у в’язницю і оцінювала

його роботи. Вірші були настільки дивовижні, що Дадлі Рендалл (Dudley Randall), поет і власник ‘Broadside Press’, опублікував перший збірник Найта під назвою «Вірші з в’язниці’. Публікація книги збіглася з виходом її автора з в’язниці. Інші поети, у тому числі Амірі Барака (Amiri Baraka) і Соня Санчес (Sonia Sanchez), домоглися умовно-дострокового звільнення Етерідж з в’язниці в 1968-м.

Вийшовши на свободу, Найт одружився на поетесі Соні Санчес. Наступні 10 років він обіймав посаду університетського письменника в кількох університетах, присвятивши два роки, 1968-го по 1969-й, Університету Піттсбурга (University of Pittsburgh). У поета також залишався час, щоб працювати поетичним редактором журналу ‘Motive’. Однак наркотики, так і не пішли з його життя, незабаром зруйнували його шлюб, в 1970-м.

Етерідж продовжив роботу над третьою книгою, ‘Belly Song and Other Poems», яка вийшла в 1973-му і отримала високі оцінки за щирість викладу. Книга стала номінантом на Національну книжкову премію і Пулітцерівську премію. Важливим етапом у кар’єрі поета став час його перебування у штаті Пенсіоне

львания (Pennsylvania). Його роботи в цей період принесли йому грант від Національного фонду мистецтв у 1972-му і почесну стипендію Гуггенхайма в 1974 м.

Найт продовжував писати на протязі всього свого життя після звільнення з в’язниці. Його книга ‘Belly Song and Other Poems’ торкалася теми расизму і любові. Автор віршів вважав, що поет – це свого роду посередник між віршем і читачем. Докладно про цю ідею він повідав у своїй роботі 1980-го ‘Born of a Woman’. Його книга ‘The Essential Etheridge Knight’ 1986-го являє собою збірник його праць.

У 1972-му він одружився на Мері Макнеллі (Mary McNally), і став батьком її двох дітей. Подружжя оселилося в Міннеаполісі, штат Міннесота (Minneapolis, Minnesota), поки не стали жити окремо один від одного з 1977-го. Живучи в Мемфісі, штат Теннессі (Memphis, Tennessee), Найт пройшов через лікування метадоном.

Етерідж Найт помер від раку легень, 10-го березня 1991-го, в Індіанаполісі, штат Індіана.

Найт вважається одним з головних поетів руху ‘Негритянське мистецтво’ (‘Black Arts Movement’), яке процвітало з початку 1960-х до середини 1970-х.