Еміль Лагідний

Фотографія Еміль Лагідний (photo Emile Korotki)

Emile Korotki

  • День народження: 14.12.1892 року
  • Вік: 70 років
  • Місце народження: Зіньківці, Росія
  • Дата смерті: 10.02.1963 року
  • Громадянство: Росія
  • Оригінальне ім’я: Еммануїл Якович Герман

Біографія

російський і радянський поет, сатирик, фейлетоніст.

Сатиричні твори друкував під псевдонімом Е. Лагідний, ліричні вірші під своїм справжнім прізвищем. Автор багатьох афоризмів. Народився в сім’ї адвоката. В молодості жив і навчався в Кам’янці-Подільському. У 1911 році одеський журнал «Крокодил» опублікував перші поетичні спроби юного Еммануїла. Також він працював у той час в газеті «Південна думка».

Через два роки його вірші були відзначені премією на літературному конкурсі пам’яті Семена Надсона, до складу журі якого входили такі відомі письменники, як Валерій Брюсов, Іван Бунін, Вікентій Вересаєв. У 1917 році в Одесі була опублікована його «Казка про те, як цар місця позбувся». У тому ж році на запрошення Максима Горького переїхав до Петрограда, де співпрацював з журналами «Літопис», «Новий Сатирикон», газетою «Нове життя». Видав тоді віршований збірник «Розтоплений полюс», написав «Повість про Іванушке-Дурника (Російська історія у віршах)».

У 1918-1920 роках Еміль Лагідний працював у Харкові, де видав поему «Розмова з Вільсоном» і збірник лирическихстихов «Скіфський берег». У 1922 році його збірка «Вірші про москву» був виданий в Єкатеринбурзі. У 20-ті роки переїхав до Москви.

В 1925 році в якості кореспондента газети «Труд» побував у Німеччині, Франції, Чехословаччини.

З 1931 року — постійний автор московського журналу «Крокодил». У 1933 році був репресований.

У 1941-1944 роках в Астрахані редагував сатиричний відділ «Прямою наводкою» в обласній газеті «Комуніст». Після війни знов став постійним автором «Крокодила».

В «Бібліотеці „Крокодила“ вийшли в світ його книги «Портрет і дзеркало» (1956), «Сатирик у космосі» (1959), «В безладді дискусії» (1964, посмертно). У 1959 році був прийнятий до спілки письменників СРСР. Його афоризми під заголовком «Уривки з ненаписаного» публікувалися в «Крокодилі», частково ввійшли в його книги, а в 1966-1967 рр. вийшли в світ окремим виданням з передмовою Олександра Безименського та ілюстраціями Бориса Єфімова.

Ілля Ільф та Євген Петров вивели Лагідного в романі «Золоте теля» під ім’ям фейлетоніста Гаргантюа.