Елла Уілер Вілкокс

Фотографія Елла Уілер Вілкокс (photo Ella Wheeler Wilcox)

Ella Wheeler Wilcox

  • День народження: 05.11.1850 року
  • Вік: 68 років
  • Місце народження: Джонстаун, Вісконсін, США
  • Дата смерті: 30.10.1919 року
  • Громадянство: США

Біографія

Американська письменниця і поетеса, найбільш відомою роботою якої став збірник ‘Poems of Passion’. Весь світ знає її по віршу ‘Solitude’, яке містить рядки ‘Laugh, and the world laughs with you; Weep, and you weep alone’ (‘Смійся — весь світ буде сміятися разом з тобою, плач — і ти будеш плакати на самоті’). У 1918 році, за рік до її смерті, була опублікована її автобіографія ‘The Worlds and I’.

Елла Уілер народилася 5 листопада 1850 року на фермі в Джонстауні, штат Вісконсін (Johnstown, Wisconsin), і стала наймолодшою з чотирьох дітей у сім’ї. Незабаром сім’я переїхала на північ від Медісона (Madison). Дівчинка почала писати вірші в ранньому дитинстві і стала досить відомою поетесою до того часу, як закінчила середню школу.

Її найвідоміший вірш, ‘Solitude’, було опубліковано 25 лютого 1883 року в «The New York Sun’, а натхнення прийшло до автора в той момент, коли Елла їхала на бал з нагоди вступу на посаду губернатора штату. Через прохід від неї в потязі сиділа молода жінка, одягнена в чорне, яка плакала. Елла Уілер до кінця поїздки була поруч з нею, намагаючись заспокоїти попутницю, і коли вона опинилася на торжестві, вона була настільки пригнічена, що бал її не радував. Бачачи в дзеркалах своє сяюче обличчя, вона згадувала сумну вдову, і саме в цей моме

нт їй на розум прийшли відомі початкові рядки вірша. Пославши вірш в ‘Sun’, Елла отримала 5 доларів, а в травні 1883-го він увійшов у збірник ‘Poems of Passion’.

У 1884 році вона вийшла заміж за Роберта Уїлкокса (Robert Wilcox) з Меридена, штат Коннектикут (Meriden, Connecticut), де пара жила до переїзду в Нью-Йорк (New York City), а потім і у Бренфорд, штат Коннектикут (Branford, Connecticut). Два будинки і кілька котеджів, які вони побудували на Лонг-Айленді (Long Island Sound), стали відомі як ‘Bungalow Court’ й були пристановищем для приватних зібрань, їх друзів, літераторів і артистів. У пари народилася одна дитина, син, який помер невдовзі після народження. Досить скоро після весілля вони обидва зацікавилися теософією, духовним рухом Нове мислення і спіритизмом.

Ще в самому початку свого подружнього життя Роберт і Елла пообіцяли один одному, що той, хто піде першим, потім обов’язково повернеться і спробує налагодити спілкування з рештою. Роберт Вілкокс помер в 1916 році, після 32 років шлюбу. Горе поглинуло Елу, і оскільки дні йшли за днями, перетворюючись на тижні і місяці, а повідомлень від Роберта все не було, їй ставало все гірше, вона сумувала все сильніше. Саме в цей час вона вирушила в Каліфорнії (California), щоб побачитися з астрологом і окультистом Максом Генделем (Max Heindel), щоб зрозуміти, чому Роберт не звертається до неї. Гендель запевнив поетесу, що Роберт обов’язково зв’яжеться з нею, але не раніше, ніж вона навчиться контролювати свою скорботу і утішиться. Кілька місяців потому вона написала невелику мантру або афірмацію, яку повторювала знову і знову, запевняючи себе, що готова почути голос свого Роберта.

Вілкокс робила спроби нести світу окультні вчення. Її роботи, наповнені позитивом, вірою в

спіритизм і реінкарнацію, були вельми популярні серед послідовників Нового мислення, а брошура ‘What I Know About New Thought’ розійшлася накладом 50 000 примірників, за словами видавця.

Елла Уілер Вілкокс померла від раку 30 жовтня 1919 року, в своєму будинку в Шорт-Біч, штат Коннектикут (Short Beach, Connecticut).

Ще один широко відомий афоризм Елли Уілер Вілкокс — ‘Love lights more fires than hate extinguishes’ (‘Любов запалює більше вогнів, ніж ненависть гасить’). Вона була, скоріше, популярної поетесою, ніж літературною, і частіше її вірші були повні веселощів і радості. Ні одна з її робіт не увійшла в антологію ‘The Oxford Book of American Verse’, зате видавець відібрав відразу 14 її віршів для ‘Best Loved Poems of the American People’, в той час як вірші ‘Solitude’ і ‘The Winds of Fate’ увійшли у збірник Мартіна Гарднера (Martin Gardner) ‘Best Remembered Poems’.