Едіт Уортон

Фотографія Едіт Уортон (photo Edith Wharton)

Edith Wharton

  • День народження: 24.01.1862 року
  • Вік: 75 років
  • Місце народження: Нью-Йорк, США
  • Дата смерті: 11.08.1937 року
  • Громадянство: США
  • Оригінальне ім’я: Ньюболд Джонс
  • Original name: Newbold Jones

Біографія

Уортон – лауреат Пулітцерівської премії. Її твори відзначаються майстерними вплетениями в оповідання драматичної іронії. Серед її оповідань особливої уваги удостоїлися історії про привидів.

Едіт Уортон, в дівоцтві Едіт Ньюболд Джонс (Edith Newbold Jones), з’явилася на світ 24 січня 1862-го, у сім’ї аристократів Джорджа Фредеріка Джонса (George Frederic Jones) і Лукреції Стівенс Райнлендер (Lucretia Stevens Rhinelander), в місті Нью-Йорку (New York City). У неї було два брати, Фредерік Райнлендер (Frederic Rhinelander) і Генрі Едвард (Henry Edward).

У віці 23 років, у 1885-му, Едіт стала дружиною Едварда ‘Тедді’ Роббінса Уортона (Edward ‘Teddy’ Robbins Wharton), який був на 12 років її старше. Будучи вихідцем із шляхетної родини з Бостона (Boston), Едвард був спортсменом і представником одного з дружиною вищого класу. Він поділяв пристрасть дружини до подорожей, однак інтелектуальні інтереси пари не збігалися, і тому Уортон не могла відчути себе повністю щасливою. З кінця 1880-х аж до 1902-го Едвард страждав від гострої депресії, і подружжя вимушено припинили подорожувати. Коли

депресія чоловіка вилилася у більш гостру форму, пара майже весь час проживали в Леноксе, штат Массачусетс (Lenox, Massachusetts), в заміському будинку Маунт (The Mount), дизайн якого розробила сама Едіт. Тут вона написала кілька книг, включаючи «Обитель радості’ (‘The House of Mirth’) 1905-го.

У 1908-му було встановлено, що психічне захворювання Едварда невиліковно. Уортон, довгий час терпів чоловіка і знала про його любовні інтрижках, сама почала роман на стороні – з журналістом The Times’ Мортоном Фуллертоном (Morton Fullerton), знайшовши в коханця те, чого так не вистачало їй у шлюбі близькості інтелектуальної. У 1913-му вона офіційно розлучилася з чоловіком.

За своє життя Едіт написала, щонайменше, 85 оповідань. Вона також була садовим дизайнером, дизайнером інтер’єру і законодавцем смаків своєї доби. Уортон написала кілька книг по дизайну, в тому числі ‘The Decoration of Houses’ (досл. ‘Оформлення будинків’

) 1897-го, випущену в співавторстві з Огдином Кодманом (Ogden Codman).

Ще до розлучення, коли відносини з чоловіком стали нестерпними, Едіт перебралася жити до Парижа, в квартиру Джорджа Вашингтона Вандербільта II (George Washington Vanderbilt II). У роки Першої світової війни Уортон була журналістом, побували на багатьох лініях фронту, і добровільно допомагала біженцям. У 1916-му вона удостоїлася Ордена Почесного легіону від французького уряду. У списку її зайнятості були клопоти по забезпеченню робочих місць для безробітних француженок, організація концертів для шукаючих шматок хліба музикантів, а також відкриття туберкульозних лікарень і американського гуртожитки для бельгійських біженців.

Після війни Уортон була відданою прихильницею французького імперіалізму, називаючи себе ‘фанатичним імперіалістом’. Вона жила, розриваючись між Парижем і Йером, Прованс (Hyères, Provence), де в 1920-му закінчила роботу над своїм найбільш відо

стным романом, ‘Епоха невинності’ (‘The Age of Innocence’).

У 1927-му Едіт купила віллу Кастел Сент-Клер (Castel Sainte-Claire), на місці, де раніше розташовувався монастир 17 століття, і проживала там взимку і навесні. Вона облагородила сад на віллі кактусами і субтропічними рослинами. Після війни тільки один раз Уортон приїжджала в США, щоб в 1923-му отримати докторську ступінь в Єльському Університеті (Yale University).

Едіт Уортон померла від інсульту 11 серпня 1937-го. Її поховали на Американському цвинтарі у Версалі (Versailles, France).

Все своє життя Едіт дружила з ландшафтним архітектором Беатрікс Фарранд (Beatrix Farrand) і часто подорожувала разом з письменником Генрі Джеймсом (Henry James) по Європі. Останній надав істотно вплив на творчість Уортон. Також вона була знайома з багатьма іншими літературними й громадськими діячами своєї епохи, у тому числі з Теодором Рузвельтом (Theodore Roosevelt).