Джулія Уорд Хау

Фотографія Джулія Уорд Хау (photo Julia Ward Howe)

Julia Ward Howe

  • День народження: 27.05.1819 року
  • Вік: 91 рік
  • Місце народження: Нью-Йорк, США
  • Дата смерті: 17.10.1910 року
  • Громадянство: США

Біографія

Видатна американська аболиционистка, громадський діяч і поетеса; найбільше відома як автор ‘The Battle Hymn of the Republic’.

Народилася Джулія Уорд в Нью-Йорку (New York City); вона була четвертою дитиною банкіра Сэмуэла Уорда (Samuel Ward) і поетеси-любительки Джулії Раш Катлер (Julia Rush Cutler). По лінії матері Хау був нащадком Вільяма Гріна (William Greene), колишнього губернатора Род-Айленда (Rhode Island).

В 1843-му Джулія вийшла заміж за лікаря і реформатора Сэмуэла Гридли Хау (Samuel Gridley Howe). Про свої заручини Джулія і Семуел оголосили 21-го лютого; відомо, що Сем довгий час доглядав за Джулією – і паралельно з цим виявляв неабиякий інтерес до її сестри Луїзи (Louisa).

У грудні 1853-го Хау опублікувала збірку віршів ‘Passion-Flowers’. Вірші у цей збірник увійшли досить особисті; до речі, чоловіка про вихід збірки у світ Джулія попередити не спромоглася.

На ‘The Battle Hymn of the Republic’ Джулію надихнула зустріч з Авраамом Лінкольном (Abr

aham Lincoln); в Білий Дім Хау з чоловіком доля занесла в 1861-м. Під час подорожі один Джулії, Джеймс Фрімен Кларк (James Freeman Clarke), запропонував їй написати нові слова для популярної пісні ‘John brown’s Body’; 19-го листопада текст був готовий. У лютому 1862-го нова пісня з’явилася на сторінках ‘Atlantic Monthly’. Під час громадянської війни пісня користувалась особливою популярністю у представників Союзу.

Після війни Хау сконцентрувалася на боротьбі за мир і права жінок. У 1870-му Хау першою проголосила наступ Дня Матері (mother’s Day). З 1872-го по 1879-й Джулія допомагала Люсі Стоун (Lucy Stone) і Генрі Брауну Блекуелл (Henry Brown Blackwell) працювати над ‘woman’s Journal’.

Після смерті чоловіка в 1874-му Хау ще більше сил почала віддавати реформаторської діяльності. З 1876 по 1897-й Джулія була засновником і президентом Ас

социации американських жінок (Association of American Women) – групи борців за освіту жінок.

Довелося Хау попрацювати і в інших відомих громадських організаціях – зразок Жіночого клубу Нової Англії (New England women’s Club), Массачусетській жіночої суфражистской асоціації (Massachusetts Woman Suffrage Association), Асоціації суфражисток Нової Англії (New England Suffrage Association) і Асоціації американських суфражисток (American Woman Suffrage Association).

Протягом останніх 20 років свого життя Джулія багато часу присвячувала підтримки російських борців за свободу. Крім іншого, вона підтримувала відомого російського емігранта і революціонера-народника Сергія Михайловича Степняка-Кравчинського і полягала в Суспільстві американських друзів Російської свободи (Society of American Friends of Russian Freedom).

Померла Хау 17-

го жовтня 1910-го, в своєму будинку в Портсмуті, Род-Айленд (Portsmouth, Rhode Island), від пневмонії. На момент смерті Джулії був 91 рік. Поховали Хау на цвинтарі Маунт-Обурн в Кембриджі, Массачусетс (Mount Auburn Cemetery, Cambridge, Massachusetts).

Після смерті Джулії її діти опублікували книгу про її життя; ця праця вийшла в 1916-му і виграв Пулітцерівську премію (Pulitzer Prize) в категорії ‘Біографії’.

28-го січня 1908-го Хау стала першою жінкою, коли-небудь що обиралася в Американську академію мистецтв і літератури (American Academy of Arts and Letters).

У 1970-му Джулія була посмертно включена в Зал Слави поетів-піснярів (Songwriters Hall of Fame).

У 1987-му Американська поштова служба (U. S. Postal Service) випустила серію 14-центових марок, присвячених великим американцям; на одній з цих марок є і Джулія Уорд Хау.