Джованніні Гуарескі

Фотографія Джованніні Гуарескі (photo Giovannino Guareschi)

Giovannino Guareschi

  • День народження: 01.05.1908 року
  • Вік: 60 років
  • Місце народження: Fontanellato, Роккабьянка, Італія
  • Дата смерті: 22.07.1968 року
  • Громадянство: Італія
  • Оригінальне ім’я: Джованніні Оливиеро Джузеппе Гуарескі
  • Original name: Giovannino Oliviero Giuseppe Guareschi

Біографія

Італійський письменник, журналіст, карикатурист і гуморист, найвідомішим персонажем якого став парафіяльний священик дон Камілло (Don Camillo), який часто розмовляє з Ісусом Христом (Jesus Christ) у вівтаря (а той йому відповідає). Це один із самих ‘продаваних’ італійських письменників, твори якого були переведені на багато іноземних мов, включаючи російську, і розійшлися по світу накладом понад 20 мільйонів примірників.

Джованніні Гуарескі з’явився на світ 1 травня 1908 року в Фонтанеллі (Fontanelle), одному з районів Роккабьянки (Roccabianca), маленькою комуни в провінції Парма (Province of Parma), що знаходиться в регіоні Емілія-Романья (Emilia-Romagna) на півночі Італії (Italy). Його сім’я належала до середнього класу, але в 1926 році його батько, комерсант, збанкрутував, і Джованніні втратив можливість продовжити свою освіту в Пармском Університеті (University of Parma). Мати Гуарескі викладала в початковій школі. Після банкрутства батька Джованніні якийсь час перебивався випадковими заробітками, поки не почав писати для місцевої газети.

У 1929 році він став співробітником сатиричного журналу ‘Corriere Emiliano’ і виконував там функції репортера, писав статті, розповіді і обозревательские колонки, малював карикатури і невдовзі зайняв мо

сто головного редактора.

У 1934 році Гуарескі відправився на військову службу в Потенцу (Potenza), і через рік власники ‘Corriere Emiliano’ його звільнили по скороченню персоналу. Служба Джованніні завершилася в 1936 році в Модені (Modena), куди його перевели у званні лейтенанта запасу.

Ще в коледжі Пармського Університету Гуарескі познайомився з Чезаре Дзаваттини (Cesare Zavattini), що став згодом видатним прозаїком, сценаристом і режисером, і тепер Дзаваттини, який перебрався в Мілан (Milan), запропонував старому знайомому взяти участь у створенні нового гумористичного журналу ‘Bertoldo’. Гуарескі був його головним редактором з 1936 по 1943 рік.

У 1943 році його призвали в армію, що, до речі, допомогло Гуарескі уникнути проблем з фашистськими владою. Він став артилерійським офіцером. Коли в 1943 році Італія уклади

ла перемир’я з військами союзників, Гуарескі був заарештований і потрапив у табір, що знаходився в окупованій німцями Польщі (Poland), де провів наступні три роки разом з іншими італійськими солдатами – пізніше він писав про цей час у книзі ‘Підпільний щоденник’ (Diario Clandestino, 1949).

Після війни Гуарескі повернувся до Італії і заснував монархічний сатиричний журнал ‘Candido’. Коли Італія стала республікою, він почав підтримувати Християнсько-демократичну партію (Democrazia Cristiana) і піддавав критиці і сатири в своєму журналі комуністів. Після нищівної поразки комуністів на виборах в 1948 році Гуарескі не залишив своє перо в спокої, а звернув критику на християнських демократів.

У 1954 році Гуарескі звинуватили у наклепі, після того, як він опублікував два факсиміле листів воєнного часу від ліді

ра Опору і колишнього прем’єр-міністра Альчіде де Гаспері (італ. Alcide De Gasperi), в яких той вимагав від союзників скинути бомби на околиці Риму (Rome), щоб деморалізувати німецьких колаборантів. У суді довести легітимність листів не вдалося, і після двох місяців розгляду суд виніс рішення на користь де Гаспері. Гуарескі відмовився оскаржувати вирок і провів 409 днів у пармської в’язниці Сан-Франческо (San Francesco), і ще півроку — на іспитовий термін у своєму будинку.

До 1956 році його здоров’я погіршився, і за станом здоров’я Гуарескі став проводити все більше часу в Швейцарії (Switzerland). У 1957 році він пішов у відставку з посади редактора ‘Candido’, але продовжував працювати над матеріалами для журналу.

22 липня 1968 року Джованніні Гуарескі помер в результаті серцевого нападу.