Джордж Мередіт

Фотографія Джордж Мередіт (photo George Meredith)

George Meredith

  • День народження: 12.02.1828 року
  • Вік: 81 рік
  • Місце народження: Портсмут, Великобританія
  • Дата смерті: 18.05.1909 року
  • Громадянство: Великобританія

Біографія

У 15 років його послали вчитися в Моравську школу в Нойвинде, Німеччина (Moravian School in Neuwied, Germany), де він провів 2 роки і отримав диплом стряпчого. Однак, до того часу молодий чоловік вже точно знав, що привертає його зовсім інше ремесло – література.

Джордж Мередіт (George Meredith) народився в 1828 році в Портсмуті, Англія (Portsmouth, England), був він з потомствених військових моряків. Матінка його померла рано, і Джордж жив у школі-інтернаті. У 15 років його послали вчитися в Моравську школу в Нойвинде, Німеччина (Moravian School in Neuwied, Germany), де він провів 2 роки і отримав диплом стряпчого. Однак, до того часу молодий чоловік вже точно знав, що привертає його зовсім інше ремесло – література. Незважаючи на те, що Джордж був відправлений на стажування до лондонського адвоката, він все ж вирішив спробувати стати журналістом. Взагалі, школа в Німеччині прищепила йому дуже багато хороших якостей – Джордж був раціональний, досить гордий, мав величезне почуття власної гідності.

Початок літературної діяльності було покладено збіркою віршів, який Мередіт випустив в 1851 році. До цього часу літератор був уже одружений на Мері Еллен Ніколлс (Mary Ellen Nicolls), яка була старша за нього на 7 років. Була Мері дотепною, дуже інтелектуальної дамою і користувалася в той час неймовірну популярність

ю. Через кілька років народився їх син, а в 1958 році Мері забрала сина і назавжди покинула Джорджа заради художника Генрі Уолліса (Henry Wallis). Трагедія полягала ще й у тому, що незабаром вона померла. Шок від пережитого і змусив Мередіта взятися за роман, який в 1859 році вийшов під назвою ‘Тягар Річарда Феверела’ (The Ordeal of Richard Feverel).

В 1862-му він знову висловив свої переживання з приводу зруйнованого шлюбу в збірнику ‘Сучасна любов’ (Modern Love).

В 1864-му Мередіт одружився вдруге, на Мері Вьюллиэми і (Marie Vulliamy), родина оселилася в графстві Суррей (Surrey). Пізніше природа цієї місцевості надихнула Мередіта на вірші. Мері народила Джорджу двох дітей, була відмінною дружиною і подругою, у всьому допомагала чоловікові і ставилася до нього з великою пошаною.

У цей період Мередіт написав роман ‘Пригоди Гаррі Річмонда’ (The Adventures of Harry Richmond), що вийшов в 1871 році.

До речі, з 1860 року Мередіт працював редактором у журналі ‘Chapman & Hall’, а також співробітничав з іншими виданнями; крім того, був Мередіт відомий тим, що допомагав ‘пробитися’ молодим талановитим авторам. Так, саме він допоміг вперше опублікуватися починаючому тоді письменника Томаса Гарді (Thomas Hardy), представивши того видавцеві.

У 1879 році вийшов один з найвідоміших романів письменника – ‘Егоїст’ (The Egoist), визнаний дуже психологічним і тонким. У центрі роману — молодий англійський аристократ сер Патерн (Sir Willoughby Patterne), світський, привабливий і бездоганний на перший погляд людина. Однак після близького знайомства з ним Патерну намагаються уникати всі благородні і щирі люди. Причина тому — характер героя, в якому злилися воєдино зарозумілість аристократа, дрібний власницький егоїзм, звичка домагатися своїх цілей виключно з допомогою грошей і титулів.

У своїх творах Мередіт часто звертався до соціальних проблем, у них чітко видно його життєрадісна віра в життя, як процес розвитку.

Мередіт багато писав, серед його друзів і побратимів по перу були Суінберн (Algernon Charles Swinburne), брати Россетті (William and Dante Gabriel Rossetti), Роберт Льюїс Стівенсон (Robert Louis Stevenson) і багато інші літератори.

У 1885 році вийшов роман ‘Diana of the Crossways’; книга стала бестселером і принесла Мередиту довгоочікувану славу і не менш довгоочікуваний стабільний дохід. А, крім того, цей роман приніс і читацький інтерес до решти творчості письменника.

До величезного горя Мередіта, в 1886 році померла його дружина, а незабаром похитнулося здоров’я і самого Джорджа.

Важкі часи ще більш навалилися на письменника зі смертю сина Артура. Однак Мередіт продовжував писати і працювати у видавничому бізнесі. В 1892 році він змінив Теннісона (Lord Tennyson) на посаді президента Society of Authors (організації зразок Спілки письменників).

В кінці життя Мередіт зовсім не писав прозу і цілком присвячував себе поезії. Його остання збірка віршів — ‘A Reading of Life’ — вийшов у 1901 році. Всього письменник і поет випустив 12 поетичних збірок і 2 десятки книг прози, включаючи романи, оповідання та есе.

18 травня 1909 року Джорджа Мередіта не стало; він помер у власному будинку в Бокс-Хілл, графство Суррей (Box Hill, Surrey).