Джон Толкін

Фотографія Джон Толкін (photo John Tolkien)

John Tolkien

  • День народження: 03.01.1892 року
  • Вік: 81 рік
  • Місце народження: Блумфонтейн, Великобританія
  • Дата смерті: 02.09.1973 року
  • Громадянство: Великобританія Сторінки:
  • Оригінальне ім’я: Джон Рональд Руел Толкієн
  • Original name: John Ronald Ruel Tolkien

Біографія

Джон Рональд Руел Толкієн народився в Африці, в країні з яскравою назвою – Помаранчева республіка, в місті Блумфонтейн, в 1892-му році. Через три роки мати Рональда (його завжди звали по другому імені) Мейбл перевезла дітей у Англії, де незабаром отримала звістку про смерть чоловіка. Одна з двома дітьми вона оселилася під Бірмінгемом, в сільській місцевості, поруч з дорогою, що веде на батьківщину Шекспіра – Стратфорд-на-Ейвоні. Раннє дитинство письменника пройшло серед зелених пагорбів і рівнин, і це, звичайно, не могло не вплинути на формування його особистості

Через короткий час Мейбл перейшла в католицтво і перевела в нього дітей, що погано позначилося на її відносинах з родичами, сповідали англіканство. Всупереч важкому фінансовому становищу Мейбл твердо вирішила дати дітям добру гуманітарну освіту. Вона сама вчила Рональда латини, французької, німецької та грецької, а також малювання та ботаніки. Мови, так само як і живопис, давалися Рональду надзвичайно легко, і коли хлопчикові виповнилося сім років, вона віддала його до школи. Там він став показувати просто фантастичні успіхи. За роки, проведені в школі, Рональд вивчив англосаксонський, потім середньовічної англійська, готський, іспанська, древнеисландский, фінська. Він в оригіналі читав «Беовульфа», середньовічні англійські поеми, фінський епос «Калевала», вів шкільні дискусії готською. Мертві мови були головним інтересом юного Толкієна. Разом з ними він вивчав давню міфологію, епоси і сказання, які захоплювали його уяву. Він не просто вчив мови – він домысливал їх, придумуючи вирази, які могли б вживати в розмовній мові люди, на них говорили. Одночасно з цим Рональд, користуючись граматикою стародавніх мов, почав придумувати свої мови і писати на них вірші.

У 1904-му році сталася трагедія – Мейбл померла від діабету. Турботу про Рональда і його брата взяв на себе духівник Мейбл, батько Френсіс Морган. Толкієн вирішив присвятити себе церковної кар’єри,але незабаром передумав і замість цього закохався, теж у сироту. Дівчину звали Едіт Бретт, і вона була на три роки старший Рональда, якому тільки виповнилося шістнадцять. Різниця у віці не завадила йому встановити з дівчиною близькі (в поняттях вікторіанської епохи) відносини. Дізнавшись про захоплення Рональда, батько Морган забороняє Рональду бачитися з нею до настання повноліття, тобто до 21 року. Рональд перестає зустрічатися з Едіт, але сублімація йде йому тільки на користь — він з трьома своїми друзями створює «Чайний клуб», перший клуб у своєму житті. Надалі він постійно організовував навколо себе групи однодумців, з якими міг обговорювати свою роботу і творчість. У 1911-му році Рональд вступив в Оксфорд, де спочатку вчився абияк, оскільки накопичених до цього моменту знань було більш ніж достатньо. Незабаром, однак, він серйозно захопився вивченням нових для нього мов – ними стали мови германської групи, древненорвежский і валлійська, вивчав він і ієрогліфи Стародавнього Єгипту. У 1913-му році Толкієн стає повнолітнім — йому виповнюється 21 рік. За три роки, що він не бачився з Едіт, почуття не охололи, а навіть зміцніли. У ніч повноліття він пише своїй коханій. Незабаром відбулася їх заручини (Едіт, як виявилося, була до цього моменту заручена з іншим, проте розірвала першу заручини заради Рональда). Настає 1914-й рік, а разом з ним і війна в Європі. Толкієн надходить на курси офіцерів-зв’язківців, продовжуючи при цьому вчитися. Тоді ж він написав вірш «Подорож Эарендила — Вечірньої Зірки». Вірш про плаванні моряка-зірки з небес стало першим камінчиком, легшим в основу нового чарівного світу Толкієна.

У 1916-му році, здавши всі іспити, він нарешті одружується зі своєю першою і єдиною обраниці і відправляється на фронт, у Францію. У кровопролитних боях гинуть його друзі, в тому числі і двоє з чотирьох засновників «Чайного клубу». В окопах він підхоплює «окопну лихоманку» (так тоді називали висипний тиф). Мечась в спеку, Рональд говорить на незрозумілій оточуючим мовою. Хвороба ніяк не вдається перемогти, постійно виникають рецидиви. Толкієн так і не зміг повернутися назад на фронт, але зате отримав достатньо часу для роботи над мовою, який став його маною. Це був ельфійський мову. Слідом за ельфійськім мовою неминуче повинні були з’явитися його носії… Толкієн пише «Книга втрачених сказань», книгу, яку він буде писати і переписувати всю свою життя, і яка буде видана його сином через роки після смерті письменника під назвою «Сильмариллион».

Після закінчення війни Толкієн з родиною переїжджає в Оксфорд і знаходить роботу складача для нового Оксфордського словника англійської мови. Працює він над буквою W. Треба сказати, що на цю літеру в англійській мові (і, відповідно, в оксфордському словнику, що стоїть у мене на полиці) зовсім не багато слів. Тим не менше на цю букву є такі слова, як «світ» і «слово», а також знамениті «чотири W», які визначають систему координат нашого світу: «хто», «що», «коли» і «де». Незабаром він стає викладачем в Оксфорді. З 1925 року і до самої смерті Толкієн жив і працював у своїй alma mater. В Оксфорді Рональд спільно зі своїм другом Клайвом Льюїсом організував клуб «Инклинги», в якому Толкієн і Льюїс читали свої неопубліковані роботи. Членам цього гуртка було призначено першими почути з вуст автора голови з трилогії «Володар Кілець». У 1937-му році була опублікована книга «Хоббіт», написана Толкієном за мотивами оповідання, створеного для своїх дітей (їх до цього часу було вже четверо – 3 сини і дочка). Книга користується успіхом, і автору замовляють продовження. Але створення світу – справа, якій шкодить поспіх. Крім того, Джон Рональд Руел Толкієн читає лекції — і на книгу залишається зовсім мало часу. Він пише повільно, по ночах. Створення епопеї «Володар Кілець» зайняло у Толкієна 17 років. Перші два томи трилогії вийшли в 1954-му році, останній – у 1955-м. З цього моменту світ Середзем’я знайшов самостійну силу і почав жити за власними законами. Толкієн помер в Оксфорді в 1973-му році, через два роки після смерті дружини. На схилі життя він встиг застати славу і повагу, але справжній бум навколо його творчості почався через кілька років після смерті письменника