Джо Девер

Фотографія Джо Девер (photo Joe Dever)

Joe Dever

  • День народження: 12.02.1956 року
  • Вік: 60 років
  • Громадянство: Великобританія

Біографія

Джо Девер – британський письменник в стилі фентезі, геймдизайнер. У минулому музикант. У 1982 році Девер став першим британцем, що виграв Чемпіонат ‘Advanced Dungeons & Dragons’ у США.

Спеціально для кампаній рольової гри ‘Dungeons & Dragons’ він придумав світ ‘Magnamund’. У 1984 році він випустив свою першу книгу із серії ‘Самотній Вовк’ (‘Lone Wolf’), серії книг-ігор для підлітків і молодої аудиторії, разошедшейся тиражем більше 10.2 млн. копій.

З 1995 року у Джо з’явилися труднощі з публікацією, так як ринок книг-ігор став стрімко скорочуватися, і публікації книг Девера припинилися перш, ніж вийшли останні чотири книги серії. Однак, починаючи з 2003 року, інтерес до цих книг піднявся у Франції (France), Італії (Italy), Німеччини (Germany) та Іспанії (Spain), і вся серія була перевидана в цих країнах.

З 1996 року Девер з успіхом став займатися розробкою комп’ютерних і консольних ігор. Також він брав участь у розробці рольової гри в стилі ‘Dungeons & Dragons’ за мотивами ‘Самотнього вовка’.

Девер навчався в окружний старшій школі у Бакхерст-Хілл (Buckhurst Hill County High School). У 1976 році він приєднався до оркестру звукозаписної студії ‘Pye Records’ в Лондоні (London), який займався аккомпанированием сольним і артистам співакам. Відігравши в оркестрі 18 місяців, він покинув його і близько року займався підробітками, а потім влаштувався в компанію ‘Virgin Records’ в якості інженера звукозапису на студії ‘Manor Studios’ Оксфордшир (Oxfordshire). На студії Джо відпрацював п’ять років, встигнувши попрацювати з такими музикантами, як Френк Заппа (Frank Zappa), Пітер Гебріел (Peter Gabriel) і ‘Sex Pistols’.

У Девера двоє дітей – Бен (Ben) і Софі (Sophie).

У червні-серпні 2005 року Девер, борючись з раком нирок, пережив екстенсивний курс лікування. Йому повністю видалили ліву нирку і провели хірургію на правій, у результаті чого його нирка зберегла 70 відсотків життєдіяльності. Операція благополучно пройшла 10 серпня 2005 року, Девер швидко одужав і зараз веде повноцінне життя, без медичних процедур і ліків.

У віці семи років Джо Девер став шанувальником коміксу ‘The Rise and Fall of the Trigan Empire’, який друкувався в журналі ‘Look and Learn’. З світом наукової фантастики ж його познайомив вчитель старшої школи.

З 1975 по 1983 рік Девер працював над світом ‘Magnamund’.

Він стверджував, що на написання серії ‘Самотній Вовк’ його надихнула англійська класична і середньовічна література – ‘Айвенго’ Вальтера Скотта (Walter Scott), ‘Беовульф’, епос про короля Артура і Лицарів Круглого Столу. У підлітковому віці він захоплювався книжками Джона Р. Толкіна (J. R. Tolkien), Майкла Муркока (Michael Moorcock), Мервіна Піка (Mervyn Peake), також був фанатом військової історії та скандинавської міфології. Ці захоплення теж стали причиною появи ‘Самотнього Вовка’.

Центр всієї історії – персонаж на ім’я Самотній Вовк, новобранець чернечого бойового ордена ‘Кай’ (‘Kai’), який захищає від сил зла свою обитель. В результаті несподіваного вторгнення весь орден гине і в живих залишається тільки Самотній Вовк. Вся серія розповідає про спроби Самотнього Вовка і його наступника помститися Темних Лордів і не дати богові Наару (Naar) заволодіти світом.

Крім серії ‘Самотній Вовк’ Девер створив дві інші серії книг-ігор – ‘Freeway Warrior’ і ‘Combat Heroes’, брав участь у розробці кількох успішних комп’ютерних і відеоігор. Дія ‘Freeway Warrior’ відбувається в постапокалиптичном світі в стилі фільму «Божевільний Макс’ (‘Mad Max’). Книги серії ‘Combat Heroes’ являють собою ілюстровані пригоди, в яких на кожній сторінці намальовано те, що має бачити гравець в двох версіях. В ‘одного’ версії метою є вийти з лабіринту, а в ‘багатокористувацької’ два гравці повинні змагатися один з одним в тому лабіринті. У кожного гравця своя книга, на певній сторінці намальований порожній коридор. На деяких сторінках можна побачити свого супротивника, в цьому випадку потрібно перевернути сторінку, щоб подивитися подальше його переміщення по коридору.