Борис Заходер

Фотографія Борис Заходер (photo Boris Zakhoder)

Boris Zakhoder

  • День народження: 09.09.1918 року
  • Вік: 82 роки
  • Місце народження: Когул, Росія
  • Дата смерті: 07.11.2000 року
  • Громадянство: Росія

Біографія

Велику популярність Борису Володимировичу Заходеру принесли майстерно виконані перекази відомих зарубіжних дитячих казок…

Борис Володимирович Заходер народився 9 вересня 1918 року в молдавському місті Когуле, де його батьки вперше зустрілися й одружилися. Батько Бориса в 1914 році пішов добровольцем в російську армію, мати була в той час сестрою милосердя, доглядала в госпіталі за пораненими.

Однак родина Заходера в Молдавії прожила недовго: спочатку перебралася до Одеси, а потім переїхала в Москву. Батько закінчив Московський університет, став працювати юристом; мати, будучи освіченою жінкою, знала кілька іноземних мов, працювала перекладачкою.

У 1935 році Борис Заходер закінчив школу, пішов працювати на завод учнем токаря, пізніше поступив вчитися в Московський авіаційний інститут, потім продовжував навчання на біологічних факультетах у Московському та Казанському університетах, а в 1938-1947 рр. – в Літературному институтеим. А. М. Гіркого.

Брав участь в радянсько-фінляндської та Великої Вітчизняної війни, куди вирушив добровольцем. Був співробітником армійській пресі. У короткому проміжку між двома війнами писав вірші і нариси про будівництво ВДНГ — Виставки Досягнень Народного Господарства.

У 1946 Борис Заходер повернувся в Москву, на наступний рік закінчив Літературний інститут. Своє перше дитяче вірш «Морський бій» Борис Заходер опублікував у 1947 році під псевдонімом Борис Вест в журналі «Витівник». Про творчість Бориса Заходера високо відгукнувся знаменитий письменник Лев Кассіль, передрікаючи поетові велику популярність.

Твори Заходера друкувалися в газеті «Піонерська правда», журналі «Мурзилка», Борис Володимирович видав збірки віршів «На задній парті» (1955), «Мартышкино завтра» (1956), «Ніхто і інші» (1958), «Хто на кого схожий» (1960), «Товаришам дітям (1966)», «Школа для пташенят» (1970), «Считалия» (1979), «Моя Вообразілія» (1980), «Якщо мені подарують човен» (1981) та ін.

Також Борисом Заходером написані п’єси для дитячого театру: «Ростик в Дрімучому Лісі», «Мері Поппінс» (обидві 1976), «Крила Дюймовочки» (1978; дві останні в співавторстві з В. Климовским), «Пригоди Аліси в Країні Чудес» (1982); Заходер автор лібрето до опери «Лопушок у Лукомор’я» (1977), п’єси для лялькового театру «Дуже розумні іграшки» (1976).

Заслуженою популярністю користуються і твори Заходера, написані в прозі: книга казок «Мартышкино завтра» (1956), «Добрий носоріг» (1977), «Жив-був Фіп» (1977), казки «Сіра зірочка» (1963), «Русачок» (1967), «Відлюдник і Троянда» (1969), «Історія Гусениці» (1970), «Чому рыбымолчат» (1970), «Ма-Тарі-Карі» (1970), «Казка про всіх на світі» (1976) та багато інших.

Велику популярність Борису Володимировичу Заходеру принесли майстерно виконані перекази відомих зарубіжних дитячих казок: повісті-казки А. А. Мілна «Вінні-Пух і всі-всі-всі» (інший варіант – «Вінні-Пух і всі інші», 1960), П. Треверс «Мері Поппінс» (1968), Л. Керрола «Пригоди Аліси в Країні Чудес» (1971-1972), казок Карела Чапека, братів Грімм («Бременські музиканти», 1982, та ін), п’єси Дж.М.Баррі «Пітер Пен» (1967), віршів Л. Керна, Ю. Тувіма, Н. Дж.Сміта, Я. Бжехвы та ін.

Борис Заходер був широко відомий не тільки в нашій країні, але і за кордоном, він лауреат багатьох літературних премій, у тому числі і Міжнародної премії ім. Р. Х. Андерсена.

Помер Борис Заходер 7 листопада 2000 року в Москві.