Бернард Маламуд

Фотографія Бернард Маламуд (photo Bernard Malamud)

Bernard Malamud

  • День народження: 26.04.1914 року
  • Вік: 71 рік
  • Місце народження: Нью-Йорк, США
  • Дата смерті: 18.03.1986 року
  • Громадянство: США

Біографія

У 1940-ті роки викладав у вечірній школі, в 1949 зайняв посаду в університеті штату Орегон, в 1961 став викладачем Беннингтонского коледжу (шт. Вермонт), де пропрацював понад 20 років.

Народився 26 квітня 1914 р. у нью-йоркському районі Бруклін в російсько-єврейській родині. У 1940-ті роки викладав у вечірній школі, в 1949 зайняв посаду в університеті штату Орегон, в 1961 став викладачем Беннингтонского коледжу (шт. Вермонт), де пропрацював понад 20 років. Маламуд двічі отримував нагороду Національного клубу книги, був лауреатом Пулітцерівської премії. Помер Маламуд у Нью-Йорку 18 березня 1986.

Спадщина Маламуда складають романи Природжений умілець (The Natural, 1952), Помічник (The Assistant, 1957), Майстровий (The Fixer, 1966), Пожильці (The Tenants, 1971), Життя Дьюбина (Dubin’s Lives, 1979) і Божа милість (god’s Grace, 1982), а також значна кількість оповідань, кращі з яких включені в збірники Чарівний барило (The Magic Barrel, 1958), Ідіоти першими (Idiots First, 1963), Капелюх Рембрандта (Rembrandt’s Hat, 1973) і Розповіді Бернарда Маламуда (The Stories of Bernard Malamud, 1983). У книзі Образи Фидельмана: Виставка (Pictures of Fidelman: An Exhibition, 1969) відтворені шість окремих епізодів з життя єврейського художника. 16 оповідань та незакінчений роман увійшли в посмертно вийшов збірник Люди (The People, 1989).

Прозу Маламуда часто порівнюють з книгами С. Беллоу і Ф. Рота на тій підставі, що в центрі їхньої творчості — самосвідомість і відчуження американських євреїв. Поєднавши поетику реалізму і міфу, Маламуд зображував життя крамарів, кравців, двірників, прибиральниць та інших принижених, які придавлені бідністю і власними слабкостями, але тим не менш зберігають мужність перед обличчям негараздів, а зрідка і перемагають долю завдяки довготерпіння і рятівною іронією. У художній всесвіту Маламуда бути євреєм значить просто бути людиною, якого мучать власні недоліки і переслідує зовнішній світ, але для якого не закриті шляху до порятунку — якщо не себе самого, то хоча б своїх дітей.