Беніто Перес Гальдос

Фотографія Беніто Перес Гальдос (photo Benito Perez Galdys)

Benito Perez Galdys

  • День народження: 10.05.1843 року
  • Вік: 77 років
  • Місце народження: Лас-Пальмас-Де-Гран-Канарія, Іспанія
  • Дата смерті: 04.01.1920 року
  • Громадянство: Іспанія

Біографія

Гальдос Беніто Перес — один з найбільших представників іспанського роману XIX ст., ідеолог ліберальної іспанської буржуазії, яка бореться з конституційним монархизмом за республіканський лад; юрист за освітою та професією; брав діяльну участь у політичному житті країни, — депутат республіканської партії.

Літературну славу Гальдос завоював своєю історико-романтичної епопеєю (46 тт.) «Національні епізоди» (Episodios Nacionales). Епопея охоплює період від вторгнення Наполеона до проголошення першої республіки середини XIX ст. Серед романів (їх понад 20), що складають це монументальний твір, що найбільш художніми є: «La Corte de Carlos IV» (Двір Карла IV, рос. перекл., СПБ., 1895) і «Trafalgar» (Трафальгар). Вони написані під безсумнівним впливом, з одного боку, Бальзака («Людська комедія»), з іншого — А. Дюма і Эркмана-Шатриана і являють собою високі зразки політичного роману.

Гальдос протиставляв в цих романах героїзм і патріотичну самовідданість «народних» героїв безпорадності іспанської буржуазії. Він ставив собі певне завдання — виховати та зміцнити у свідомості читача і, зокрема, молодого покоління, принципи буржуазно-ліберальної політичної моралі. Гальдос попередник таких ідеологів республіканського лібералізму, як Бласко Ібаньєс (див.).

Гальдос відомий також і як автор ряду романів, спрямованих проти католицької церкви. Останні були характерні для епохи занепаду колись економічно і політично могутньою Іспанії. З романів цієї серії найбільш популярні і не втратили свого значення в умовах іспанської дійсності «Doña Perfecta» (1876, рос. перекл., СПБ., 1882 і 1910) і «Gloria» [1877], що викривають жорстокість і реакційну сутність католицизму.

Романи Гальдоса — «Lo prohibido» [1885], «Tormento» (2-е изд., 1884), «Fortunata у Jacinta» [1888], «La desheredada» [1890] і «Misericordia» [1897] — зображують у натуралістичних тонах побут «дна» іспанських міст та розкривають соціальну механіку сучасного капіталістичного суспільства.

Гальдосу також належить користувалася великим успіхом у широкої публіки п’єса «Електра».