Арнольд Цвейг

Фотографія Арнольд Цвейг (photo Arnold Zweig)

Arnold Zweig

  • День народження: 10.11.1887 року
  • Вік: 81 рік
  • Місце народження: Грос-Глогау, нині Глогув, Німеччина
  • Дата смерті: 26.11.1968 року
  • Громадянство: Німеччина

Біографія

Для ранньої творчості характерна камерність і тонкість психологічного аналізу: сучасні проблеми нерідко переломлюються в абстрактному, позачасовому плані.

Цвейг (Zweig) Арнольд (10.11.1887, Грос-Глогау, нині Глогув, — 26.11.1968, Берлін) — німецький письменник і громадський діяч, Депутат Народної палати (1949-67). Президент Німецької академії мистецтв (1950-53). Член Всесвітньої Ради Миру. Учасник 1-ої світової війни 1914-18.

Після 1933 — в еміграції (Чехословаччина, Швейцарія, Франція, Палестина). У 1948 повернувся в Берлін. Перший успіх принесли Цвейгу повість «Записки про сімействі Клопфер» (1911), роман «Новели про Клавдії» (1912, рос. пер. 1923), розробляє темутворчества влади і грошей, і драма «Ритуальне вбивство в Угорщині» (1914; премія ім. Р. Клейста, 1915).

Для ранньої творчості характерна камерність і тонкість психологічного аналізу: сучасні проблеми нерідко переломлюються в абстрактному, позачасовому плані. Після 1-ї світової війни у творчості Цвейга затверджуються актуальні теми сьогодення. У 1927 році він опублікував роман «Спір про унтере Гриші» (рос. пер. — «Трагедія унтера Гриця», 1928), що ліг в основу епічного циклу про 1-ій світовій війні — «Велика війна білих людей», над яким письменник працював протягом усього життя.

Цикл відкриває роман «Час настав» (1957) — період з літа 1913 до весни 1915; «Молода жінка 1914 року» (1931) і «Виховання під Верденом» (1935) доводять дію до березня 1917, приєднуючись до «Суперечки про унтере Гриші»; «Затишшя» (1954), «Зведення на престол» (1937) і незакінчений роман «Крига скресла» оповідають вже про кінець війни і Листопадової революції 1918. Історично точно описано хід військових дій, побут різних верств суспільства.

Серед найбільш значних творів, створених в еміграції, — роман «Вандсбекский сокира» (опублікований в 1943 році на івриті; пер. з німецької рукописи); його головна тема — моральний розпад гітлерівського режиму, викриття дрібнобуржуазної стихії, що відкрила дорогу фашизму. У романі «Мрія дорога» (1962) він розкриває важкий процес усвідомлення німецьким інтелігентом своєї відповідальності за те, що відбувалося в роки фашизму. Національна премія ГДР (1950). Міжнародна Ленінська премія «За зміцнення світу між народами» (1958).