Анрі Колле

Фотографія Анрі Колле (photo Anry Kolle)

Anry Kolle

  • День народження: 05.11.1885 року
  • Вік: 66 років
  • Місце народження: Париж, Франція
  • Дата смерті: 23.11.1951 року
  • Громадянство: Франція

Біографія

Французький письменник, композитор і музичний критик.

Анрі Колле (фр. Henri Collet; 5 листопада 1885, Париж — 23 листопада 1951, там же) — французький письменник, композитор і музичний критик.

Вундеркіндом ріс, у 14-річному віці отримав диплом бакалавра. З дитинства захоплювався Іспанією і провів в ній більшу частину життя — зокрема, навчаючись музиці спершу у Федеріко Ольмеды, а потім у Феліпе Педреля (цьому передували заняття по фортепіано в Парижі у Жозефа Тібо, брата знаменитого Жака Тібо). Музичні твори Колле насичені іспанськими фольклорними мотивами, перевершуючи в цьому відношенні навіть творчість сучасників-іспанців — таких, як Ісаак Альбеніс або Мануель де Фалья.

Колле належать опера «Сервантес алжирі» (фр. Cervantes à Alger; 1930), легка опера (сарсуела) «Саламейский алькальд» (ісп. El alcalde de Zalamea; поставлена 1946, по однойменній п’єсі Кальдерона), опера (лірична комедія) «Золота коза» (фр. La Chèvre d’or ; поставлено 1936), балети «Іспанське кабаре» (фр. Le Cabaret espagnol; 1918, поставлений 1925), «Гвоздики» (ісп. Clavelitos; 1928, поставлений 1947, є фортепіанна сюїта на його основі) і «Тореро» (ісп. Los Toreros; 1933), музика до паризької постановці «Овечого джерела» Лопе де Вега (1938). Для оркестру Колле написав симфонію «Альгамбра» (1947), два Концерти-фламенко, для скрипки і для фортепіано з оркестром (1946 і 1947), в числі егокамерной музики — Кастильське тріо для скрипки, віолончелі та фортепіано (1921) і два збірники Кастільських пісень для фортепіано (1921 і 1922); для голосу і фортепіано Колле створив цілий ряд пісень на іспанській фольклорній основі.

Як музикознавець Колле опублікував, зокрема, дослідження «Містицизм в іспанській музиці XVI століття» (фр. Le Mysticisme Musical espagnol au XVI.e siècle; Париж, 1913, перевидання 1975), «огляд » Зліт іспанської музики в XX столітті» (фр. L Essor de la musique espagnole au XXe siècle; Париж, 1929) і окремо книгу про композиторів Альбенисе і Гранадосе (фр. Albeniz et Granados; Париж, 1929, перевидання 1982), однак найбільш відомий статтею «Російська п’ятірка, французька шістка і пан Саті» (фр. Les cinq russes, les six français et M. Satie) в газеті «Comoedia» (випуски від 16 і 23 січня 1920 р.), в якій було введено закрепившееся потім в історії музики назва групи французьких композиторів «Шістка».

Ім’я Колле довгий час було забуто, але вже у XXI столітті до нього знову виник інтерес: починаючи з 2000 р. з’явилося кілька його альбомів музики у виконанні таких музикантів, як Режіс Паск’є, Ізабель Эмишан, Рашель Якар; монографії про Колле опублікували французькі музикознавці Жан Бернар Каур-Аспри і Стефан Ечаррі, а канадські фахівці Жасинт Арбек і Ніколь Пэйман видали каталог його творів.