Анн Голон

Фотографія Анн Голон (photo Anne Golon)

Anne Golon

  • День народження: 19.12.1921 року
  • Вік: 95 років
  • Місце народження: Тулон, Франція
  • Громадянство: Франція
  • Оригінальне ім’я: Симона Шанже
  • Original name: Simone Changeux

Біографія

Літературний псевдонім французької письменниці Сімони Шанже; вона відома також разом з її чоловіком Всеволодом Голубиновым, який був відомий як Серж Голон (Serge Golon).

Народилася Симона Шанже (Simone Changeux) в 1921 році в Тулоні, Франція (Toulon, France). Була вона дочкою П’єра Шанже (Pierre Changeux), капітана французького флоту, і саме батько назвав дочку Сімоною. Дівчинка з дитинства проявила величезний інтерес до мистецтва – вона прекрасно малювала, і коли її батько написав книгу про літаки, Симона дуже допомогла йому з малюнками. У 18 років вона під псевдонімом Жоель Дантерн (Joëlle Danterne) опублікувала власний перший роман, ‘The Country from behind my Eyes’. До речі, тоді ж вона почала публікувати свої статті.

Коли почалася Друга світова війна, Франція виявилася окупованою, і Симона на велосипеді проїхав всю країну, до самої іспанського кордону. В дорозі вона багато писала, а також взяла участь у створенні журналу France Magazine’. Після війни, у 1949-му, Симона отримала літературну премію за свою книгу «The Patrol of the Saint Innocents’ і відправилася в Африку (Africa) збирати матеріал для своїх статей. Саме в Африці вона зустріла геолога Всеволода Сергійовича Голубинова (Vsevolod Sergeïvich Goloubinoff), який скоро став її чоловіком. Разом подружжя повернулися у Францію, і пізніше Всевол

од Голубинов став користуватися ім’ям ‘Серж Голон’ (Serge Golon); Сімона до того часу почала використовувати псевдонім ‘Анн Голон’.

Роботу у Франції чоловік Сімони знайти собі не міг, і тоді вони разом почали займатися літературою, випустивши книгу про домашніх тварин під ім’ям ‘Серж і Анн Голон’.

Приблизно в той же період народилася їхня перша дитина, і цей час не було особливо простим для подружжя грошей категорично не вистачало. Вирішивши виправити становище, Симона зважилася на написання великого історико-пригодницького роману, за який видавці платять непогані гроші. До справи вона підійшла дуже відповідально.

Саме так у 1956 році на світ з’явився перший роман із серії ‘Анжеліка’ — ‘Анжеліка, маркіза ангелів’ (‘Angélique, Marquise of the Angels’).

Працювали подружжя над своїм історичним романом дуже серйозно, проводячи довгі години в бібліотеці і звіряючи історичні факти з джерелами. В результаті їх об’ємна праця, 900-сторінковий роман став лише початком цілої серії, яка згодом стала дуже популярною у всьому світі і була переведена на безліч мов.

Відомо, що видавці бажали дати на обкладинці роману обох автор

ів, і Анн і Серж Голон почали своє сходження до літературної слави.

Другий їхній роман отримав назву «Шлях у Версаль’ (‘Angélique: The Road to Versailles’), і після його публікації в США і Британії прижилося загальна назва для книг Голон – ‘Анжеліка’. В цілому з іменами на обкладинках книг була деяка плутанина – так, у Німеччині (Germany), наприклад, автором романів значилася лише Анн Голон.

Втім, які б імена не значилися на обкладинках, книги про відважну Анжеліці продовжували виходити. До 1962 року було випущено вже шість книг, остання з яких називалася ‘Анжеліка і її любов’ (‘Angélique in Love’). До цього часу у Анн і Сержа Голон було вже четверо дітей.

Відомо, що коли їх героїні Анжеліці за сюжетом довелося прибути до Америки, сім’я Голон також вирушили туди, проживши в Штатах якийсь час і зібравши необхідні дані.

Серж Голон допомагав дружині, Анн працювала над романами. Незабаром світ побачили романи ‘Анжеліка в Новому світі’ (‘Angélique et le Nouveau Monde’) і ‘Спокуса Анжеліки’ (La Tentation d Angelique).

У 1972-му Анн закінчила роман ‘Анжеліка і демон’ (‘Angelique et la Demone’), а Серж, який

був ще й художником, готувався до власної виставці. Раптовий інсульт не дав йому шансів – він раптово помер у липні 1972 року.

Подальші пригоди Анжеліки Анн писала вже одна, втім, є думка, що вона і раніше робила це одна, в той час як Серж лише допомагав їй з історичними матеріалами.

Після смерті дружина Анн Голон випустила ‘Анжеліка і змова тіней’ (‘Angélique et le Complot des Ombres’, 1976), Анжеліка в Квебеку (‘Angélique à Québec’, 1980), Дорога надії (Angélique, la Route de l’espoir’, 1984) і «Тріумф/Перемога Анжеліки’ (‘La Victoire d Angélique’, 1985).

Пізніше, вже в новому тисячолітті, серія про авантюристці-красуню Анжеліку продовжилася, однак відомо, що популярність їх вже не настільки висока. До речі, на зниження популярності вплинув і випуск фільму. Крім того, Анн Голон витратила величезну кількість часу на боротьбу з «піратами», а її Анжеліка стала одним з найбільш привабливих для літературного крадіжки образів.

Як би не було, Анжеліка, продукт уяви Анн Голон, вже давно вийшла за рамки книжкових сторінок, ставши чи не самостійним історичним персонажем.