Анджей Дравич

Фотографія Анджей Дравич (photo Andzhey Dravich)

Andzhey Dravich

  • Дата смерті: від 15.05.1997 року
  • Рік смерті: 1997
  • Громадянство: Польща

Біографія

Літературний критик, есеїст, знавець, ентузіаст і перекладач російської літератури, насамперед — непідцензурної і неофіційною.

Батько — офіцер, розстріляний у Катині. Закінчив Варшавський університет, відділення полоністики. Дебютував як літературний критик в 1951 році, друкувався у великих журналах. В 1954-1964 співпрацював зі Студентським театром сатириків (СТС), девізом театру-кабаре було «Мені не все одно». У 1977-1978 викладав російську літературу в Кельні, c 1981 — у Ягеллонському університеті в Кракові.

З середини 1970-х років перебував в опозиції офіційному політичному курсу, один з підписантів протестного Листа 59-ти. З 1977 входив до редколегії неподцензурного журналу Запис. У 1979-1981 – член Незалежної товариства наукових курсів (підпільного університету, див. про нього: [1]). Набув Солідарність. В 1981, після введення воєнного стану, був інтернований. У 1989-1991 очолював в уряді Тадеуша Мазовецького Комітет по радіо і телебаченню. Працював в Інституті славістики Польської Академії наук, на відділенні полоністики Варшавського університету. Один з ініціаторів та авторів «Історії російської літератури ХХ століття», завершеною і вийшла лише після його смерті (1997, переизд. 2007), безлічі інших колективних праць про російській літературі ХХ ст.

Похований у Варшаві на військовому цвинтарі Повонзки.

Багато разів бував в Росії. У 1988 був одним з діячів польської культури, які звернулися до російським інтелектуалам з відкритим листом про необхідність вільного і безстороннього російсько-польського діалогу (див.: [2]). Був знайомий з Ахматової, Н. Я. Мандельштам, Е. С. Булгакової, Ю. Тріфоновим, А. Синявським, Влад. Максимовим, дружив з Вен. Єрофєєвим, Нат.Горбанівської, В. Бродським (відомі адресовані Дравичу жартівливі вірші Бродського польською мовою). Перекладач оберіутов, Мейєрхольда, Булгакова («Майстер і Маргарита та ін. твори), Платонова (Котлован), Над. Мандельштам, Ст. Бикова (Сотників), Б. Окуджави, Р. Владимова (Вірний Руслан), Вен. Єрофєєва (Москва-Півники), І. Бродського, А. Авторханова (Загадка смерті Сталіна), редактор польських видань прози Булгакова і Зощенко. На матеріалі його бесід з Бродським знятий документальний фільм З Бродським в сутінках. Публікувався в журналі Синтаксис, входив до журі премії Російський Букер (1995).

Вибрані праці

* Dzień powszedni rewolucji (1967* Konstanty Ildefons Gałczyński (1968)

* Literatura Radziecka, 1917-1967: pisarze rosyjscy (1968)

* Konstanty Paustowski (1972)

* Człowiek na wojnie: Wielka Wojna Narodowa w literaturze radzieckiej (1975)

* Zaproszenie do podróży (1977)

* Valentin Kataev, the youngest author (1979, на англ. яз.)

* Inna Rosja (1980)

* Pytania o Rosję (1981)

* Wolna literatura rosyjska (1986)

* Spór o Rosję (1987)

* Mistrz i Diabeł (1987 англ. яз. — 2001)

* Jeszcze Rosja nie zginęła (1988)

* Pocałunek na mrozie (1989)

* Antologia wolnej literatury rosyjskiej (1992)

* Wczasy pod lufą (1997, спогади)