Андрій Малишко

Фотографія Андрій Малишко (photo Andrey Malushko)

Andrey Malushko

  • День народження: 15.11.1912 року
  • Вік: 58 років
  • Місце народження: с. Обухів, Київська губернія, Україна
  • Дата смерті: 17.12.1970 року
  • Громадянство: Україна

Біографія

Лауреат двох Сталінських премій (1947, 1951), Державної премії СРСР (1969), Державної премії УРСР ім. Т. Р. Шевченка (1964). Член ВКП(б) з 1943 року.

Майбутній поет народився 2 (15) листопада 1912 року в містечку Обухів (нині місто Обухів Київської області). У метричній книзі за 1912 рік є запис: «Листопад. Народився — 2, хрестився — 3. Ім’я — Андрій. Батько — селянин містечка Обухова Самуїл Микитович Малишка і його законна дружина Євгенія Євстафіївна. Обидва православні».

У перший клас Обухівської трудової школи Андрій пішов в 1920 році. До цього часу від старших братів Василя і Петра він навчився читати і рахувати.

У 1927 році Малишко закінчив семирічну школу в Обухові і поїхав у Київ вступати в медичний технікум, але запізнився на іспити. Учням цього технікуму він став у наступному році. Серед вчителів Андрія були майбутні заслужені діячі науки УРСР — хірург Михайло Сидорович Коломийченко та невропатолог Дмитро Іванович Панченко. Потім А. С. Малишко поступив у Київський інститут народної освіти, який закінчив у 1932 році. У 1932-1934 роках працював учителем і зав. педагогічною частиною середньої школи містечка Овруч Житомирської області. У 1934-1935 роках служив у РСЧА. У 1936-1939 роках заведывал літературним відділом газети «Комсомолець України». У 1939-1941 роках працював відповідальним редактором українського журналу «Молодий більшовик». В 1941-1945 роках поет служив спеціальним кореспондентом фронтової газети. У 1945-1947 роках працював відповідальним редакторм журналу «Дніпро». З 1947 року — член редколегії журналу «Вітчизна».Депутат ВР УРСР 3-го скликання. А. С. Малишко був членом правління, президії та секретаріату СП Української РСР.

Помер А. С. Малишко 17 лютого 1970 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі.

Творчість

У видавництві «Радянський письменник» (Москва) видано сім віршованих збірок Андрія Малишка в перекладі на російську мову:

1943 — «Україна моя!»,

1948 — «Вибране»,

1950 — «За синім морем»,

1954 — «Книга братів»,

1960 — «Полудень віку»,

1964 — «Дорога над яворами»,

1970 — «Серпень душі моєї».

У 1950 році у Державному видавництві художньої літератури побачив світ збірник Андрія Малишка «Вірші і поеми». У нього в перекладі на російську мову ввійшли вірші з книжок «Батьківщина» (1936), «Лірика» (1938), «З книги життя» (1938), «Народжуються сини» (1939), «Заревые дні» (1940), «Березень», «Жайворонки» (1940), «Запорожці» (1941), «Битва» (1943), «Чотири роки», «Ярославна» (1946), «Весняної навесні» (1949), «За синім морем» (1949), цикл «Полководець» (1945), поеми «Прометей» (1946), «Жива легенда» (1947), «Це було на світанку» (1948).

Нагороди та премії

Сталінська премія другого ступеня (1947) — за поему «Прметей» (1946) та збірку «Лірика» (1946)

Сталінська премія першого ступеня (1951) — за збірку «За синім морем» (1950)

Державна премія СРСР (1969)

Державна премія УРСР імені Т. Г. Шевченка (1964)

два ордени Леніна

орден Червоного Прапора

ще два ордени